методичний тиждень

Методичний тиждень

  

Семінар – тренінг для молодих вчителів

 Формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроках

Мета:  Уточнити й розширити знання педагога про мотивацію навчальної діяльності учнів на уроках. Учити застосовувати знання в педагогічній діяльності, формувати навички ефективної взаємодії

Хід семінару

1.                Вправа «Знайомство». Очікування від семінару.

Мета: налаштувати учасників на активну роботу, створити комфортну атмосферу для всіх учасників.

Кожен учасник по черзі називає таку форму імені, якою він хоче, щоб його називали на семінарі. Учасникам пропонується закінчити фразу: «Ви не повірите, але я…»

На клейких аркушах учасник записують свої очікування від семінару. Вони прикріплюються на дошці.

2.                Формування правил семінару

-                     Бути позитивним;

-                     Говорити по черзі;

-                     Бути активними;

-                     Слухати і чути кожного;

-                     Бути толерантними одне до одного;

-                     Діяти за принципом «тут і зараз».

3.                Вправа «Сліпий поводир»

Мета: вчити довіряти партнерові.

Слово тренера. Дуже важливо в житті вміти довіряти одне одному, і не менш важливо виправдати довіру. Зараз ми попрацюємо в парах: одному учасникові зав’яжемо очі, а інший – буде його «поводирем»: він повинен вести «сліпого», допомагати йому долати перешкоди. А потім поміняємося ролями.

Рефлексія:

-         Що ви відчували, коли були «сліпими»?

-         А коли були «поводирем»?

-         У якій ролі вам було важче? Чому?

Ви вчителі, зараз ви є поводирями для ваших учнів у світ знань, вони вам довіряють, і дуже важливо виправдати їхню довіру.

4.     Вправа «Анаграма»

Мета: активізувати пізнавальну діяльність учасників.

         Перед вами набір букв: ТИЦІЯВАМО.

Якщо ви правильно їх поєднаєте, то дізнаєтесь, яка тема нашого семінару. (Мотивація).

         Сьогодні ми уточнимо наші знання про мотивацію (види мотивів навчання, методи та шляхи мотивації навчальної діяльності).

5.     Вправа «Пазли».

Мета: уточнити теоретичні знання учасників щодо визначення поняття мотивації.

На розрізнених аркушах записані слова, що входять у визначення терміна мотивація. Серед них є зайві (інтелект, активність). Учасники мають правильно скласти визначення й прикріпити на дошці.

Мотивація – це спрямованість учня до різнобічної навчальної діяльності.

6. Робота в групах

А. Визначення мотивів навчання

Мета: уточнити знання про види мотивів навчання.

Учасники об’єднуються у дві групи за допомогою лічилки «День, ніч». Одна група повинна визначити, що саме відносимо до пізнавальних мотивів, друга – до соціальних. Кожна група презентує свою думку.

Підсумкове слово тренера.

До пізнавальних відносимо:

·        широкі пізнавальні мотиви, які полягають в орієнтації школярів на опанування нових знань;

·        навчально-пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтації школярів на засвоєння способів одержання знань;

·        мотив самоосвіти, що передбачає спрямованість школяра на самостійне вдосконалення способів здобування знань.

До соціальних відносимо:

·                       широкі  соціальні мотиви – це прагнення одержувати знання, усвідомлення необхідності вчитися, усвідомлення соціальної необхідності;

·                   вузькі соціальні мотиви полягають у прагненні зайняти певну позицію в спілкуванні з оточенням, бажанні самоствердитися, посісти місце лідера, впливати на інших;

·                   мотиви соціальної співпраці полягають у тому, що учень не тільки хоче спілкуватись і взаємодіяти з іншими людьми, а й прагне усвідомлювати й аналізувати стосунки з іншими. Цей мотив є основою самовиховання.

Б. Визначення методів та шляхів мотивації навчальної діяльності на уроці

Мета: уточнити методи та шляхи мотивації навчальної діяльності.

         Учасники продовжують роботу в групах. Кожна з груп визначає методи або шляхи мотивації навчальної діяльності, по закінченні роботи – презентація.

Підсумкове слово тренера.

Методи мотивації навчальної діяльності

Емоційні:

·        заохочення

·        осуд

·        навчально-пізнавальна гра

·        створення ситуації успіху

·        стимулювальне оцінювання

·        вільний вибір завдання

·        задоволення бажань бути вагомою особистістю.

Пізнавальні:

·        опора на життєвий досвід

·        пізнавальний інтерес

·        створення проблемної ситуації

·        спонукання до пошуку алгоритмів рішень

·        виконання творчих завдань

·        використання інтерактивних технологій

·        розвивальна кооперація.

Вольові:

·        висунення навчальних вимог

·        інформація про результати навчання

·        формування відповідальності

·        пізнавальне ускладнення (самооцінка діяльності та її корекція)

·        прогнозування майбутньої діяльності

·        контрольне оцінювання

Соціальні:

·        розвиток бажання бути корисним

·        спонукання наслідувати сильну особистість

·        створення ситуації взаємодопомоги

·        пошук контактів і співпраці

·        зацікавленість у результатах колективної праці

·        взаємоперевірка

Шляхи мотивації навчальної діяльності:

·        бесіда

·        створення ігрових ситуацій

·        створення ситуацій успіху

·        розвиток пізнавальних інтересів

·        створення проблемної ситуації

·        використання розвивальної кооперації (робота в групах)

·        використання творчих завдань

·        використання технології «розумовий штурм»

·        використання методу проектів

В. Створення образу учня з високою мотивацією до навчання

Мета: визначити риси учня з високою мотивацією до навчання.

Інструкція. А тепер уявімо учня з високою мотивацією до навчання. Ви можете його намалювати, написати, які якості йому притаманні. Кожна група презентує свій малюнок.

Рефлексія.

-         Які почуття переважали, коли ви малювали?

-         Чи багато таких учнів у вашій школі?

-         Чи можемо ми допомогти створити позитивну мотивацію?

6.     Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, корзина»

(На малюнках зображено рюкзак, м’ясорубку, корзину для сміття).

Інструкція. Повернімося до наших очікувань. Я пропоную аркушики із записами ваших очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому семінарі для себе щось корисне, у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати, і викинути в корзину, якщо вважаєте, що нічого корисного сьогодні ви не отримали.

7.     Підсумки заняття

Підсумовуючи роботу на сьогоднішньому семінарі, закінчіть думку:

·        Сьогодні мене вразило…

·        Сьогодні мені згадалося…

·        Мені запам’яталося…

·        Мене дратувало…

·        Мене порадувало…

Кожен обирає і закінчує фразу за власним бажанням.

  

Тренінг

Рівень педагогічної культури вчителя й педагогічного колективу коли в цілому як одна з важливих умов розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів 

Мета: визначення поняття педагогічної культури, її елементів; зв'язок між педагогічною культурою вчителя та розвитком інтелектуальних і творчих здібностей учнів; планування дій щодо підвищення рівня власних педагогічної культури і культури колективу.

Обладнання: 2 аркуші фліпчарту з малюнками: на одному – сонце із 70 промінцями, на іншому – сонях; стікери: рожевого кольору – по три для кожного учасника; жовтого – по два; плакат із визначенням поняття «культура».

План проведення

І. Вправа «Сонце педагогічної культури вчителя».

Мета: визначення розуміння учасниками поняття «педагогічна культура вчителя» і бачення ними своїх життєвих планів.

2. Вправа «Колесо педагогічної культури колективу».

Мета: визначення рівня педагогічної культури вчителя на сучасному етапі.

3. Вправа «Сонях».

Мета: допомогти учасникам спланувати свої дії щодо підвищення рівня педагогічної культури колективу заради розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів.

Хід тренінгу

І. Вправа «Сонце педагогічної культури вчителя».

1. Презентація

- Культура – це все, що створено людським суспільством та існує завдяки фізичній і розумовій праці людей на відміну від явищ природи. А яке значення має поняття «педагогічна культура вчителя»? Що Ви вкладаєте в це поняття? З яких елементів, на Вашу думку, має складатися педагогічна культура вчителя? Щоб з’ясувати це, я пропоную провести вправу «Сонце педагогічної культури вчителя». Розгляньте зображення сонця. Його промені на малюнку, означають такі складові культури:

·        духовна – прийняття духовної культури людства – освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики, її віри, ідеалів, принципів, правил, світоглядів, переконань тощо;

·        інтелектуальна – здатність людини знаходити потрібну їй інформацію, засвоювати нові знання, використовувати їх, приймаючи ті чи інші життєві рішення;

·        емоційна – уміння адекватно переживати все, що відбувається, розуміти почуття інших людей, керувати своїми емоціями, бути емоційно врівноваженим;

·        соціальна – здатність людини будувати й підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми, комфортність її перебування в колективі;

·        професійна – професійне самовизначення, відчуття перебування «На своєму місці», самореалізація в обраній професії та почуття задоволення від виконання своїх обов’язків;

·        екологічна – ставлення людини до природи, її вплив на навколишнє середовище;

·        психологічна – уміння людини пристосовуватися до мінливих умов життя, розвиватися й самовдосконалюватися.

2. Визначення найважливіших елементів педагогічної культури.

- Які 5 аспектів, на Вашу думку, є найбільш значущими в педагогічній культурі вчителя? У Вас є три хвилини, обміняйтеся думками й назвіть визначені аспекти. (На дошці на великому аркуші паперу маркером записуються визначення, які пропонують слухачі).

- Який промінчик виявився найдовшим, а який – найкоротшим?

- Про що це свідчить?

- Який зв'язок існує між різними промінцями?

3. Висновок: для того, щоб мати високий рівень педагогічної культури, необхідно, щоб усі її складові були рівноцінними.

ІІ. Вправа «Колесо педагогічної культури».

1.     Пояснення послідовності виконання вправи.

Вам потрібно визначити рівень власної педагогічної культури, виконавши вправу «Колесо педагогічної культури». Вашій увазі пропонується малюнок зі складовими культури з тими ж параметрами, що й сонечко:

·        центр кола – 0%;

·        середина радіуса-промінчика – 505;

·        кінець – 100%.

Завдання:

·        позначити на радіусі-промінчику рівень власної педагогічної культури.

·        З’єднати точки лінією.

2.     Запитання для обговорення:

-         Якою, на Вашу думку, є якість колеса?

-         Чи допоможе воно Вам подолати життєвий шлях?

-         Який радіус-промінчик найбільше деформує колесо?

-         Які риси свого характеру потрібно змінити, щоб колесо Вашої педагогічної культури не було деформованим?

3.     Висновок:

-         Щоб мати високий рівень педагогічної культури, необхідно постійно займатися самовихованням, працювати над собою.

ІІІ. Вправа «Соняхи».

Пояснення тренера.

-         Нам необхідно засіяти зернами ось цей сонях. У кожного з Вас є по 2 жовті стікери-«зернятка». На них запишіть для себе завдання, поміркувавши, що слід зробити, аби підвищити рівень власної педагогічної культури. Пропоную обмежитись двома завданнями:

·        короткостроковим(на найближчий час);

·        довгостроковим (на перспективу).

(Учасники виходять по черзі, приклеюють стікери до малюнка соняшника й коментують свій вибір).

ІУ. Підсумки.

-         Ваші завдання-зернята є доповненням до проекту рішення педагогічної ради. Якщо Ваші зерна проростуть, то вирівняються радіуси-промінчики, і яскраво засяє сонце  педагогічної культури Вашого педагогічного колективу, а значить підвищиться рівень навчальних досягнень учнів і гармонійно будуть розвиватися їхні здібності. Давайте подивимось на композицію «Сонце – Сонях».

Запитання для обговорення:.

-         Що можна сказати про зв'язок сонця і соняха у природі?

-         Який зв'язок існує між педагогічною культурою вчителя і колективу, у якому він працює?

-         Який зв'язок існує між педагогічною культурою вчителя й педагогічного колективу школи в цілому та розвитком інтелектуальних і творчих здібностей учнів?

Засідання дискусійного клубу

Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів 

Мета: Встановлення глибинного, професійного спілкування, налагодження ділових зустрічей партнерів – класних керівників для вирішення методичних проблем; з’ясування, як впливають умови школи на вихованість учнів, колегіальний пошук шляхів  розвитку творчості класних керівників за рахунок упровадження нових методик, нестандартних прийомів активізації різноманітних видів діяльності учнів задля поліпшення виховного середовища.

Завдання:

-         Визначити шляхи ефективної організації роботи класних керівників;

-         Залучити внутрішні резерви учасників до педагогічного пошуку  та спонукати до його реалізації, актуалізувати проблеми розвитку творчості педагогів;

-         Сприяти підвищенню творчої майстерності, тобто саморозвитку класних керівників;

-         Відобразити основні аспекти оголошеної проблеми, виробити дієві пропозиції щодо її вирішення.

Обладнання: картки, роздавальний матеріал

Хід засідання

1. Організаційний момент

Ведучий.

   Шановні колеги! Створюючи умови для творчого визначення основних аспектів оголошеної  проблеми, виробимо дієві пропозиції щодо її вирішення.

   Працюватимемо за інтерактивною технологією, тому для початку пропоную об’єднатися в 4 групи.

   Пригадаймо правила спілкування в дискусійному клубі:

-         Не буває відповідей правильних і неправильних, гарних і негарних…, є власні судження та думки учасників – поважайте їх!

-         Кожному необхідно бути в моменті заходу – тут і тепер!

-         Поводитися з іншими учасниками так, як би хотіли, щоб поводилися з вами!

2. Педагогічна вітальня

Мета: ознайомити учасників засідання зі станом роботи класних керівників, результатами дослідження визначеної теми.

   Слово директора школи:

«Знання без виховання – меч у руках божевільного», -- ці слова  Менделєєва не нові. Ця істина відома мислителям усіх епох і народів. Ще Платон зауважував: «Освічена, але погано вихована людина страшніша за будь – якого звіря». Нині подібні висновки повторюють усе частіше, бо справа набула загрозливого характеру.

   Оскільки виховання сьогодні цілком зосереджено в школі (також і в сімї, проте вона все більше втрачає свою виховну функцію і може знову повернути її собі в потрібному обсязі та якості лише за допомогою школи й суспільства), саме на школу, на вчителя, класного керівника лягає головний тягар відповідальності за подальшу долю людства. Важливе значення при цьому надається виховній роботі — залученню дітей до різноманітних видів діяльності. Основна функція вихователя – створити умови для самореалізації, творчості дитини, організувати   її життєдіяльність. Усі учні мають бути охоплені різноманітними творчими справами. Ось чому особливого значення набуває творчість класного керівника, яка полягає в оволодінні новими знаннями, засобами, прийомами виховання. Найвищий рівень творчості – створення нової системи навчання, виховання, розвитку школи.  

Усі класні керівники мають розуміти, що творче ставлення до своєї роботи допомагає виховати  творчу людину.

Виступ керівника методоб’єднання класних керівників Москвіти Л.А. («Про стан роботи класних керівників з учнівськими колективами з метою виховання творчої компетентної особистості»)

Опрацювання проблемної теми , організація роботи секцій дискусійного клубу.

3.     «Сонце»

Мета: обмін досвідом щодо основних чинників виховної роботи.

Завдання: визначити складники, за допомогою яких формується виховне середовище, виділяючи основні форми проведення виховної роботи класних курівників.

Ведучий: Власне, чому сонце? Якщо виходити з гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі, то дитина – не просто учень, а духовне явище в нашому житті, житті батьків, носій своєї власної місії, свого призначення, носій енергії духу. (На дошці директор школи малює сонце, у центрі якого є ще одне коло, і пише слово «дитина»). Отже, сонце як символ світла, знань («знання» - світло, незнання – темрява»), які оточують дитину, людину від дня її народження протягом усього життя.

Сонце – це також символ освітньої цілісності й нескінченності процесу розвитку кожної людини і всієї освітньої системи. У центрі сонця ми поставимо дитину та її партнера по навчанню – учителя.

Крім цього, сонце – це водночас і символ освітнього середовища, у якому діють учитель і учень, яке формується ними та водночас формує їх.

Сонце також є символом школи як носія світла і знань. Педагогіка ніколи не зводилася до байдужої передачі інформації, а, навпаки, прагнула торкнутися глибинних пластів особистості, сформувати людину в цілому, створюючи виховне середовище.

А тепер визначте ті чинники – промінці, за допомогою яких формується виховне середовище закладу і яке визначатиме виховну модель учня.

Презентація результатів роботи секцій.

Шляхом дискусії створюється загальношкільне «сонце».

4.Витинанка «Лялька»

Мета: змоделювати сучасного випускника школи як кінцевий результат виховної роботи закладу освіти.

Обладнання: аркуші паперу А4, ручки.

Ведучий. Для  якісної роботи класного керівника, враховуючи наявність визначених вами чинників виховної роботи, важливо розуміти, чого він прагне,якого кінцевого результату. У нашому випадку – це модель сучасного учня. Саме її створенням ми займемося на цьому етапі засідання дискусійного клубу.

Завдання: взяти в руки чистий аркуш паперу, зігнути навпіл, руками витинати ляльку від лінії згину. Розгорнути її. Дати визначення на ляльці, продовживши фрази:

·        Голова – сучасний учень має думати про …

·        Руки – має любити… Повинен уміти …

·        Ноги – має мріяти… Має прагнути…

·        Тіло – мусить мати такі компетентності…

Презентація результатів. На основі моделей учителів методом розумового штурму створюється спільна модель, яка прикріплюється в центр сонця на дошці.

5.«Дерево класного керівника».

Мета: визначити завдання і зміст роботи класного керівника, установити зв’язки між ними.

Завдання: створити «дерево класного керівника», визначивши важливі складники: завдання і зміст роботи класного керівника в сучасному навчальному закладі, необхідні для здійснення якісної виховної діяльності.

Презентація результатів.

Висновок. Кожна частина нашого «дерева» забезпечує його рівномірний та гармонійний ріст. Нам необхідно виконувати кожне з визначених завдань рівномірно, щоб організувати ефективний сучасний виховний процес.

6.«Займи позицію».

Мета: поділитися практичним досвідом щодо  вирішення означених методичних проблем.

Завдання: пара учасників обирає для опрацювання проблемне питання, формує свою позицію щодо його розуміння, вирішення за формулою:

Ми думаємо, що…

Тому, що…

Наприклад…

Отже, наша позиція…

Шляхом анкетування ми визначили найбільш актуальні проблеми, які потребують вирішення, просимо зайняти вашу позицію з означеного питання, аргументувати її.

Проблемні питання:

-         Чи треба класному керівникові в сучасних умовах бути в постійному творчому пошуку, запроваджуючи нетрадиційні форми виховної роботи? Аргументуйте відповідь.

-         Що має здійснити класний керівник для подолання інертності  та безініціативності учнівського колективу?

-         Чи кожен класний керівник може бути вихователем-майстром, учителем-творцем? Чому? Аргументуйте відповідь.

Презентація результатів.

7. «Мозаїка».

Мета: актуалізувати знання про інноваційні форми виховної роботи, які стимулюють творчий підхід педагогів, формувати в учасників уміння працювати в команді.

Обладнання: кольорові картки різних форм.

Ведучий. Сьогодні зібралися не просто вчителі, а переважно класні керівники, для яких важливо володіти знаннями сучасних нетрадиційних форм і методів організації виховної роботи, що значною мірою сприятиме розвитку творчого пошуку, згуртуванню учнів та їхній активізації в шкільному житті.

Завдання: на різнобарвних картках групи мають написати назви нетрадиційних форм і методів виховної роботи, які вони використовують у своїй діяльності або планують використовувати, створюючи мозаїчну композицію.

Презентація результатів.

8.«Хмара проблем»

Мета: визначити основні проблеми, які виникають у роботі класного керівника.

Обладнання: карти-«хмаринки», конверти.

Ведучий. Повертаючись до нашої схеми – сонця, хочу зауважити, що воно може затьмарюватися хмарами. У нашому випадку це проблеми, з якими зіштовхуються класні керівники у своїй роботі.

Завдання: визначити основні проблеми, які виникають у роботі класного керівника, записати їх на індивідуальних картках-«хмаринках».

Презентація результатів.

Дискусійне ранжування типових і поширених проблем, вибір найбільш актуальних (3), які записуються на конвертах.

9.«Шкільна толока».

Мета: виробити дієві пропозиції щодо вирішення проблемних питань.

Метод: «розумовий штурм у конвертах».

Завдання: уважно прочитати проблемну тему, записану на конверті, на чистому аркуші написати шляхи її вирішення, вкласти в конверт, передати іншій групі.

Презентація результатів.

10.Підсумки.

Мета: узагальнення результатів засідання дискусійного клубу, прийняття рішення з визначеної проблеми.

Обладнання: індивідуальні картки.

Завдання: сформулювати вирішення проблемних питань, використовуючи попередні результати розумового штурму, які сприяють ефективній творчій компетентній співпраці вчителів та учнів, записати їх на картках.

Заключне слово директора школи. Отже, узагальнюючи результати засідання нашого дискусійного клубу, хочу ще раз повторити думку, яка червоною ниткою пройшла через усі етапи нашої роботи: тільки особистість може виховати особистість. Школа (сонце), у якій порушено принцип індивідуальності, не виховує і не навчає.

         Якісний рівень виховного простору, який будується навколо учня і вчителя, має зростати постійно, тільки тоді ми зможемо виховати учня, який відповідатиме бажаній моделі випускника школи, створеної вами ж. і нехай допоможуть вам у цьому творчість, оптимізм, ініціатива та ентузіазм.