Шляхи підвищення мотивації учнів при вивченні іноземної мови

Формування позитивної мотивації на уроках іноземної мови

Проблема розвитку мотивації досягнень учнів в процесі навчання англійській мові на уроках і в позакласній роботі залишається мало розробленою на даному етапі.  Англійська мова набуває дедалі більшого поширення в світі і небезпідставно претендує на звання «мови міжнародного спілкування». Результативність моєї навчально-виховної роботи зна­чною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологіч­них особливостей учнів. Учителю необ­хідно зрозуміти психологічну сут­ність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в ін­тересах успішного вивчення англійської мови, щоб учень вільно володів цією мовою, як своєю рідною в своєму подальшому житті.

Як і для будь-якої іншої справи, для вивчення англійської мови, дитині потрібна позитивна мотивація — тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля батьків чи вчителів будуть приречені на невдачу: дитина або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб її не карали, і в останньому випадку знання будуть поверхневі й швидко забуватимуться.

Мотивація – спонука учнів до активної учбової діяльності, продуктивного пізнання змісту навчання.

На самому початку вивчення англійської мови в учнів висока мотивація. Їм хочеться розмовляти на англійській мові з ровесниками, принадною можливістю виявляється декламування віршів на мові авторів, спів англомовних пісень (що є популярно серед молоді), читаючи дізнаватися про інші країни.  Багато учнів бачать при вивченні англійської мови, щось нове, проникнення в новий незнайомий світ. Словом майже в усіх є бажання вільно володіти англійською мовою. Але коли починається процес оволодівання англійською мовою і відношення учнів вкрай змінюються, спостерігається багато розчарувань.

Адже цей процес передбачає процес накопичення, подолання різноманітних складностей, що відсуває досягнення мети, про яку так мріялось. В результаті зменшується мотивація до подальшого вивчення, зникає активність, слабне воля, спрямована на оволодіння англійською мовою, знижується успішність в цілому, яка в свою чергу негативно впливає на мотивацію. Згодом дорослішаючи учні шкодують з приводу втраченого, виникає незадоволення не тільки собою, але головним чином і всього навчання. Тому починаючи з початкової школи учитель повинен знайти для кожного учня мотив, закладення фундаменту.

Перш за все я виділила  необхідні вимоги до уроку англійської мови на сучасному етапі.

Урок повинен:

·              мати сприятливий психологічний клімат для вивчення мови;

·              будуватися відповідно обраної учителем системи навчання;

·      плануватися з урахуванням комунікативної спрямованості, яка повинна проходити наскрізь в ході реалізації практичної мети навчання іноземної мови;

·        викликати в учнів мотивацію вивчення англійської мови за рахунок залучення кожного до активної мовленнєвої та розумової діяльності, торкаючись при цьому й емоційної сфери дитини;

·              готувати учнів до самостійної роботи у позаурочний час;

·         мати в наявності необхідні засоби, які дозволяють створювати навчальні ситуації та використовувати їх для навчання усного мовлення, читання та письма;

·              включати різноманітні навчальні ігри, щоб знімати втому та напругу;

·              проводитися у нормальному (а не в уповільненому) темпі;

·              використовувати наочні матеріали ( таблиці, схеми, малюнки);

·       використовувати нові інформаційні технології ( мультимедійну доску або проектор)

·              застосовувати ігрову форму навчання в молодшій школі;

·              проводити фізкультхвилинки для зняття фізичної напруги;

·      використовувати під час лекційного викладення теоретичного матеріалу музичний супровід, англомовні мультфільми, фільми.

Найбільш ефективними методами формування мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв’язок що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп’ютерною, використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.

При проведенні уроку я часто використовую наочність, як засіб підвищення інтересу і один з прийомів формування мотивації. Наочність кожного виду виконує свої функції як засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого запам’ятовування матеріалу

Разом з наочністю високий результат дає технологія проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедійна технологія навчання. Важливим на даний момент стає і оволодіння інформаційними і комунікаційними технологіями як необхідна умова переходу до системи безперервної освіти.

Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача в рамках й учня під час учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях педагогічного розвитку дозволяє не тільки скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити глибину і міцність знань, рівень розвитку що вчаться, зняти напругу, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей людини, щепить навики дослідницької діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.

Кожному вчителеві необхідно, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеній трудності, учити чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки, щоб підтримувати і формувати мотивацію, привчати навчених до напруженої пізнавальної праці. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між вчителем і що вчаться, залучення учня до організації учбового процесу, до оцінної діяльності. Основними прийомами, що включають що вчаться даній категорії в учбову взаємодію на рівні суб’єкта, можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на уроках. Проте педагогові непросто організовувати проблемні ситуації на кожному уроці. От чому разом з ними можна запропонувати для учнів з виконавською активністю особливі ролеві ситуації.

Учні можуть підключатися до технології оцінювання усних і письмових відповідей однокласників, тобто брати на себе роль експерта, консультанта, для цього їх необхідно озброїти критеріями по оцінюванню відповідей, щоб не виникло істотних розбіжностей. Учневі можна запропонувати роль режисера, який стежить за темпом уроку; мудреця, який підводить підсумок заняттю, хранителя знань і т.д.

Важливо також спонукати учнів до накопичення мовного матеріалу. Для цього рекомендую застосовувати різні мовні ігри, ігри-змагання та використання англомовних короткометражних мультфільмів та фільмів, органічно їх включати в уроки. Це допоможе краще засвоїти всі сторони мовного матеріалу. Наприклад гра: «Який ряд згадає більше слів на тему …», « Який ряд швидше зробить переклад…» і т.д. (Додаток 1).

Під час дослідження цієї теми мною було виявлено види мотивації при вивченні англійської мови:

 І. Широка соціальна мотивація;

ІІ. Мотивація пов'язана з перспективним розвитком особистості;

ІІІ. Комунікативна мотивація;

IV. Мотивація, породжена самою навчальною діяльністю.

Кожний вчитель повинен впроваджувати всі ці види мотивації на уроках при вивченні англійської мови використовувати певні методи, форми.

Для того, щоб краще знати мотиви учнів на уроках час від часу доцільно застосовувати анкетування, що дає змогу виявити всі види мотивацій. Мною була розроблена анкета виявлення мотивів в учнів на уроках англійської мови (Додаток 2). Анкета містить 19 питань, вона допомагає краще виявити вид  мотивації. Провівши її були отримані певні результати. В кожного учня переважає свій вид мотивації, тому вчителеві доцільно знати які засоби, форми та методи слід застосовувати на уроках англійської мови.

Під мотивацією я розумію застосування різних способів формування в учнів позитивних мотивів і ставлення до навчання.

Мотивацію як етап уроку виділяють умовно, бо вона здійснюється  протягом всього заняття, на кожному з його етапів, різними способами залежно від дидактичної мети, логіки процесу засвоєння знань, типу уроку. Основними способами мотивації є: показ практичного значення знань, наведення цікавих прикладів, створення ситуацій успіху, повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу, постановка далеких і близьких перспектив у навчанні. До важливих засобів формування в учнів мотивів та пізнавальних інтересів належать: чітка організація і логіка процесу навчання, авторитет учителя, стиль спілкування, залучення учнів до самостійного здобування знань та ін.

Слід також розвивати і мотивацію колективних досягнень. Цього можна добитися шляхом включення дітей в парну і групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.

Але що ж робити з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи називають цей метод методом прогнозів, що само виконуються.

Отже  слід зазначити, що великий потенціал несе в собі особистість учителя. Учень має бачити на уроці закоханість учителя в мову, яку викладає, має відчувати повагу до народу — носія мови, історії і звичаїв країни мови. Учні довго пам’ятають того вчителя, який вмів використовувати допитливість і на­полегливість дітей, бо вона задо­вольняється лише в радісній кому­нікативній атмосфері взаємодії учнів і вчителя, який зумів навчити їх долати труднощі, що з’являються в різних життєвих ситуаціях, тобто виховав у них наполегливість, волю, старанність, навчив самостійно орі­єнтуватись у сучасному житті. Системність, наполегливість і воля є необхідні складові процесу розвитку школяра, суть якого скла­дається з того, що все це надає кон­кретну визначну цілеспрямованість і суспільну значущість.

Хотілося б підкреслити ще раз важливість розвитку мотивації колективних досягнень. Саме вона дозволяє придбати дітям через учбову працю ті навики співпраці, які можуть стати для них необхідними в подальшому житті. Прагнення дітей до колективних досягнень важливе для гармонійного виховання особи. Розвиток людини з мотивацією, направленою виключно на справу або на себе, не може зробити його щасливим і успішним в житті, велику частину якого він проводить в спілкуванні і в спільній діяльності з іншими людьми.

Я розробила модель уроку який втілить у дійсність формування позитивної мотивації (Див.конспекти уроків).

Додатки

Додаток 1.

Приклад ігор

№1. Напишіть переклад поруч зі словами

_____pay_____cash______mark____save____tax______curency_____pound_____notes______change______gold____coin_____fortune________silver____treasure_________spend_______funds_______rich______money_____fee________penny______account______interest_____bank_____millionaire____statement_____ well-off.

№2. Встав слова у будинок. Підпиши всі елементи будинку.

  

Додаток 2.

АНКЕТА ВИЯВЛЕННЯ ВИДІВ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ІНСТРУКЦІЯ: Оцініть питання кожне питання, в І колонці поставте позитивне ставлення «+» або негативне ставлення «-», в ІІ колонці оцініть своє позитивне чи негативне ставлення від 1 до 10 балів.

Питання	Позначка  «+» або «-»	Постав оцінку за шкалою від 1 до 10 балів
1. Кожна освічена людина повинна знати англійську мову (для загального розвитку; її необхідно знати як найпоширенішу у світі).
2. Вивчаю як програмний предмет, хочу мати хорошу оцінку.
3. Не хочу бути гірше товаришів.
4. Не хочеться засмучувати мого вчителя.
Практичний мотив:
5.Без знання англійської неможливо прочитати жодної іноземної вивіски, реклами, пакувального ярлика.
6. Англійська подобається більше, ніж будь-яка інша, тому що в ній більше цікавого, незнайомого.
7. Вивчаю, так як це обов'язково знадобиться в житті.
Практичний мотив:
8. Англійська мова може стати в нагоді в інституті (у роботі, у житті), може стати предметом гордості.
9. Подобається спілкування в класі на іноземній мові.
10. На уроці англійської цікаво. А про інші мотиви я не замислююся.
11. Англійська мова служить засобом задоволення моїх позаурочних інтересів (комп'ютер, електронний зв'язок Інтернет , сучасна музика, відео).
Практичний мотив:
12. Хочу навчитися писати листи англійською мовою.
13. Подобається, коли читаємо листи з англомовних країн.
14. Хочу листуватися з однолітками - іноземцями, як сусід - старшокласник.
15. Цікавлюся англійською як предметом: подобається перекладати тексти, вивчати нові слова, виконувати вправи, відчувати успіх у навчанні.
Практичний мотив:
16.Подобається, коли ми граємо.
17. Мені легко запам'ятовуються англійські слова.
18. Подобається вивчати вірші.
19. Люблю готувати картки  до уроку, малюнки.

Обробка результатів: підрахунок здійснюється за І колонкою позитивного та негативного ставлення. ІІ колонка допоможе побачити найбільш точніше мотивацію в учня.

Використана л

Мотивація для вивчення іноземної

Вивчення англійської мови - це важкий і тривалий процес, що вимагає терпіння, значної концентрації та твердої впевненості в успішності його завершення. Для того щоб домогтися серйозних результатів у навчанні, будь-яка людина має потребу в мотивації, адже без неї первісний ентузіазм проходить дуже швидко і процес вивчення мови перетворюється на рутину.

Тому, перш ніж приступити до освоєння мови, необхідно чітко уявляти, для чого це потрібно та які можливості можуть відкритися. Знання мови сприяє розвитку розумового потенціалу, розширенню світогляду, професійному зростанню, повазі й визнанню серед друзів і колег. До найбільш же сильних мотивуючих факторів, які спонукають людину приступити до вивчення англійської мови, можна віднести:

1. Успішне просування по кар'єрних сходах. Адже працівник, який володіє іноземною мовою, цінується набагато вище. Відповідно, шанси отримати більш високу посаду значно зростають. До того ж є можливість улаштуватись на роботу в іноземну компанію або сміливо вирушати працювати за кордон.

Володіння англійською дозволяє вести листування та переговори з іноземними партнерами, писати наукові праці, статті та публікуватися у закордонних виданнях, що також істотно підвищує кар'єрні перспективи.

2. Можливість навчатися за кордоном. Знаючи мову, можна спробувати свої сили і вступити до іноземного університету або ж пройти стажування за своєю спеціальністю за кордоном.

3. Необмежений доступ до інформації. Англійська мова - це міжнародний засіб спілкування, тому що саме нею проходить більшість міжнаціональних конференцій, форумів, семінарів, видається величезна кількість технічної та наукової літератури. За даними «Вікіпедії», більше 50 % усієї інформації, розміщеної в Інтернеті, опубліковано саме англійською, що відкриває величезні можливості з вивчення будь цікавить тематики.

4. Задоволення власних амбіцій і прагнення до саморозвитку. Успішне освоєння англійської мови - це відмінна можливість продемонструвати наполегливість у досягненні поставленої мети, а також власні інтелектуальні здібності. Вивчення будь-якої мови є й чудовою тренуванням пам'яті, що в подальшому дозволяє легше засвоювати будь-який матеріал.

5. Відсутність мовного бар'єра під час подорожей, адже англійську в якості рідної використовують понад 400 млн осіб, ще близько 1 млрд вільно нею розмовляють. Англійська мова використовується в усіх готелях світу, аеропортах, на вокзалах, у великих музеях, тому її знання автоматично вирішує численні проблеми, з якими може зіткнутись турист під час подорожі. Знання англійської призводить до стирання культурних і національних кордонів, бо людина починає відчувати себе громадянином світу й може легко вступати в контакт із представниками інших народів.

6. Наявність родичів або друзів за кордоном є чудовою мотивацією для вивчення англійської, адже це дозволяє не втрачати родинні та дружні зв'язки, а також не відчувати проблем у спілкуванні з новим членом сім'ї. Крім того, наявність у сім'ї іноземця, яки володіє англійською, сприяє вивченню культури та традицій його країни, а зробити це без знання мови практично неможливо.

7. Можливість насолоджуватися творами мистецтва в оригіналі (книги, пісні, фільми, вистави тощо), адже відомо, що при перекладі з іноземної мови перекладач інтерпретує твір по-своєму. А перегляд фільмів англійською дозволяє не тільки оцінити видовищність картини та її сюжет, а й отримати задоволення від гри акторів, яка повністю втрачається при дубляжі.

8. Допомога своїм дітям при вивченні англійської мови. Знання мови та її постійне вживання в домашніх умовах значно полегшує процес її вивчення дітьми, оскільки навчання буде проходити у природних умовах і без будь-якого примусу. У перспективі ж удасться заощадити значні фінансові кошти, які в подальшому довелось б витратити на репетиторів чи курси вивчення англійської.

Однією з найбільш сильних мотивацій для продовження вивчення мови є отримання першого результату. Адже ніщо так відмінно не мотивує, як наявність позитивного результату при виконанні якої-небудь справи. Поступово прогрес буде ставати все помітнішим, а подальше навчання буде проходити тільки в задоволення. Адже з кожним новим заняттям процес засвоєння матеріалу здійснюється швидше, а значить, і вивчення мови буде просуватись набагато ефективніше.

І головне, пам'ятати, що мотивація - це потужний психологічний інструмент, бо саме вона допомагає не припиняти рух уперед, а наполегливо просуватись до своєї мети й долати всі труднощі у вивченні англійської мови.

ВИДИ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ:

 І. Широка соціальна мотивація.

1. Кожна освічена людина повинна знати англійську мову (для загального розвитку; її необхідно знати як найпоширенішу у світі).

2. Вивчаю як програмний предмет, хочу мати хорошу оцінку.

3. Не хочу бути гірше товаришів.

4. Не хочеться засмучувати мого вчителя.

Практичний мотив:

5.Без знання англійської неможливо прочитати жодної іноземної вивіски, реклами, пакувального ярлика.

6. Англійська подобається більше, ніж будь-яка інша, тому що в ній більше цікавого, незнайомого.

ІІ. Мотивація пов'язана з перспективним розвитком особистості.

1. Вивчаю, так як це обов'язково знадобиться в житті.

Практичний мотив:

2. Англійська мова може стати в нагоді в інституті (у роботі, у житті), може стати предметом гордості.

 ІІІ. Комунікативна мотивація.

1. Подобається спілкування в класі на іноземній мові.

2. На уроці англійської цікаво. А про інші мотиви я не замислююся.

3. Англійська мова служить засобом задоволення моїх позаурочних інтересів (комп'ютер, електронний зв'язок інтернет , сучасна музика, відео).

Практичний мотив:

       4. Хочу навчитися писати листи англійською мовою.

      5. Подобається, коли читаємо листи з англомовних країн.

     6. Хочу листуватися з однолітками - іноземцями, як сусід - старшокласник.

IV. Мотивація, породжена самою навчальною діяльністю.

1. Цікавлюся англійською як предметом: подобається перекладати тексти, вивчати нові слова, виконувати вправи, відчувати успіх у навчанні.

Практичний мотив:

2. Подобається, коли ми граємо.

3. Мені легко запам'ятовуються англійські слова.

4. Подобається вивчати вірші.

5. Люблю готувати картки  до уроку, малюнки.

Формування позитивної мотивації на уроках іноземної мови

Англійська мова набуває дедалі більшого поширення в світі і небезпідставно претендує на звання «мови міжнародного спілкування». Результативність навчально-виховної роботи вчителя іноземної мови зна­чною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологіч­них особливостей своїх учнів. Учителю необ­хідно зрозуміти психологічну сут­ність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в ін­тересах успішного вивчення англійської мови. І річ не в тім, щоб з цієї шкільної дисципліни у дитини були лише відмінні оцінки (хоча й це дуже важливо), а найперше в тім, щоб у своєму подальшому житті вона вільно володіла цією мовою, як своєю рідною.

Як і для будь-якої іншої справи, для вивчення англійської мови, дитині потрібна позитивна мотивація — тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля батьків чи вчителів будуть приречені на невдачу: дитина або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб її не карали (негативна, деструктивна мотивація), і в останньому випадку знання будуть поверхневі й швидко забуватимуться.

Сприяння мотивації як бажанню і прагненню дитини до успіху є універсальним завданням для вчителів і батьків. «Добре вмотивована дитина» – це завжди радість. Під час уроків її рука спрямовується вгору. Вона не може дочекатись  практичного заняття або навіть звичайного формального тесту. Вона вирішує одну задачу за одною, безперервно просуваючись уперед, навіть у тому випадку, якщо її результати не ідеальні, а на шляху зустрічаються різні проблеми.
На жаль, як показують дослідження, такі діти зустрічаються досить рідко. За даними нещодавнього огляду Національної асоціації освіти США (National Education Association), учителі відзначають, що близько 60 % учнів є «незайнятими» або «невмотивованими». На практиці це означає наявність великої кількості деморалізованих дітей з великою кількістю роздратованих і розчарованих у них учителів і батьків. На превеликий жаль, така ситуація спостерігається не лише в США, а й у вітчизняній школі.

Тому наразі постає важливе питання:"Що робити?"
Складність дослідження мотивації зумовлена тим, що учень спонукається до навчання комплексом мотивів, які не лише збагачуються взаємно, але й протистоять один одному. Мотивація формується, змінюється і перебудовується в процесі діяльності. Тому перед педагогами сучасної школи стоїть досить важливе завдання знайти нові шляхи формування позитивної мотивації школярів до здійснення навчальної діяльності.

Перш за все учителю необхідно знати вимоги до уроку англійської мови на сучасному етапі.

Урок повинен:

будуватися відповідно обраної учителем системи навчання;

плануватися з урахуванням комунікативної спрямованості, яка повинна проходити наскрізь в ході реалізації практичної мети навчання іноземної мови;

мати сприятливий психологічний клімат для вивчення мови;

викликати в учнів мотивацію вивчення англійської мови за рахунок залучення кожного до активної мовленнєвої та розумової діяльності, торкаючись при цьому й емоційної сфери дитини;

готувати учнів до самостійної роботи у позаурочний час;

мати в наявності необхідні засоби, які дозволяють створювати навчальні ситуації та використовувати їх для навчання усного мовлення, читання та письма;

включати різноманітні навчальні ігри, щоб знімати втому та напругу;

проводитися у нормальному (а не в уповільненому) темпі.

Яким чином позитивно замотивувати дитину?

Мотивація – спонука учнів до активної учбової діяльності, продуктивного пізнання змісту навчання

Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача  й учня під час учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях педагогічного розвитку дозволяє не тільки скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити глибину і міцність знань, рівень розвитку дітей, що вчаться, зняти напругу, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей людини, щепить навики дослідницької діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.

Найбільш ефективними методами формування мотивації навчання служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв’язок предмету, що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття обовязку, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп’ютерною підтримкою (наприклад комп’ютерна бібліотека), використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.

Головним є не втратити почат­кову мотивацію, а навпаки, всіляко підсилювати її. Цього можна досягати двома способами.

   Перший спосіб — бачити успіхи і не помічати невдачі. Адже невдача веде до розчарування — розчарування веде до браку мотивації — брак мотивації веде до прямої відмови зробити ще одну спробу. І навпаки, успіх веде до перемоги — перемога веде до мотивації — мотивація веде до бажання перемагати — і до нових успіхів.

   Другий спосіб— «навчати, граючись» або «граючись, навчати». Бо гра — це спосіб життя і діяльності дитини. Гратися — це завжди весело, цікаво. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює, і закріплює надзвичайно багато інформації.

Завдання вчителя щодо забезпечення мотиваційного компонента учіння – створити для всіх дітей передумови виховання позитивних рис характеру, бажання і вміння навчатися. У позитивному ставленні до навчання начебто задіяні дві найважливіші пружини навчальної мотивації – „хочу" і „треба". Вміле, гуманне використання цих засобів ефективне, але недостатнє, щоб сформувати в усіх  школярів стійкі пізнавальні інтереси, потреби, бажання самостійно мислити, зосереджено й цілеспрямовано працювати на уроці. Як сонце потрібне всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні стимулююче середовище і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів. Тому загальні умови педагогічного стимулювання треба поєднувати із застосуванням різноманітних методичних прийомів, які прямо працюють на мотиваційний компонент уроку.

Для розвитку індивідуальної позитивної мотивації в навчанні необхідно виконувати наступні умови.

Перша умова:

Найбільш сильна позитивна мотивація виникає у дитини в тому випадку, якщо діяльність володіє новизною.

Необхідно використовувати нові навчально-методичні комплекси. З абсолютно новим виглядом і типами завдань, з якими учні не стикалися раніше.

Слабкішим учням необхідно давати більше часу на виконання завдань, і вони менш складні, а сильнішим – менше; завдання ускладнені. Слабкішим учням бажано давати завдання, подібні тим, які у них вже вийшли, — для підняття у них упевненості у власних силах.

Потрібно стежити, щоб діяльність учнів на уроці і в позакласній роботі була цікавою і відповідала розвиваючому рівню домагань школярів. Адже діти люблять брати участь в дискусіях за наперед обумовлюваними правилами; у ролевих іграх; їм подобається розгадувати інтелектуальні завдання.
 

Друга умова.

Наявність можливості для прояву  самостійності.

Самостійна робота учнів офарблює їх діяльність емоційно, викликає різні внутрішні переживання і тим самим сприяє розвитку у них позитивної мотивації в навчанні.

Також позитивну мотивацію можна підняти за допомогою змагання. Необхідно придумувати різні конкурси і змагання на основі теми, що вивчається.

Слід також розвивати і мотивацію колективних досягнень. Цього можна добитися шляхом включення дітей в парну і групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.

Але що ж робити з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи називають цей метод методом прогнозів, що самовиконуються.

І на заключення слід зазначити, що великий потенціал несе в собі особистість учителя. Учень має бачити на уроці закоханість учителя в мову, яку викладає, має відчувати повагу до народу — носія мови, історії і звичаїв країни мови. Учні довго пам’ятають того вчителя, який вмів використовувати допитливість і на­полегливість дітей, бо вона задо­вольняється лише в радісній кому­нікативній атмосфері взаємодії учнів і вчителя, який зумів навчити їх долати труднощі, що з’являються в різних життєвих ситуаціях, тобто виховав у них наполегливість, волю, старанність, навчив самостійно орі­єнтуватись у сучасному житті. Системність, наполегливість і воля є необхідні складові процесу розвитку школяра, суть якого скла­дається з того, що все це надає кон­кретну визначну цілеспрямованість і суспільну значущість.

Отже, ось декілька правил, як поводити себе батькам, вихователям, вчителям, щоб за допомогою відчуття успіху позитивна мотивація у дітей зростала:

1.    Вчіть дитину, тому що це — честь і задоволення для вас. Дитина обов’язково відчує, що вчити і вчитися — це діяльність, яка приносить радість обом, — і вчителеві, і учневі. Ніколи не займайтеся з дитиною лише під тягарем обов’язку, бо й малюк сприйма­тиме це як щось обтяжливе і неприємне.

2.    Говоріть зрозуміло, голосно і з ентузіазмом. Тоді й дитина сприйматиме навчання як процес, який справді вартий уваги, і вбиратиме ваш ентузіазм, як губка воду.

3.    Робіть все невимушено і радісно. Не потрібно жодної напруги. Адже напруга — це результат поганої самоорганізації і втоми, а також показник того, що ви самі не знаєте, що робите і навіщо.

4.    Довіряйте дитині і давайте їй зрозуміти це своїм ставленням. Всіляко та якнайчастіше демонструйте, що ви вірите у здібності дитини.

5.    Постійно давайте їй нову інформацію. Не будьте нудні, не повторюйте надто часто одне й те ж, знаходьте нові слова, вигадуйте нові історії перед тим, як розпочати гру.

6.    Навчайте дитину цілеспрямовано й організовано. Успіх безпосередньо пов’язаний з вашою здатністю до самоорганізації. Високоорганізована людина чітко знає, чого хоче, і йде до своєї мети.

7.    Поряд з вербальним використовуйте якнайбільше яскравого наочного матеріалу. Як кажуть, «краще раз побачити, ніж два рази почути».

8.    Навчайте лише життєрадісну і здорову дитину. Хто, як не ви, добре знає свого учня. Ви знаєте, коли він буває вередливим, роздратованим.

9.  Завжди вмійте зупинитися, дозуйте новий матеріал невеликими порціями. Давайте дитині трошки менше інформації, ніж вона здатна ввібрати за одне заняття. Вона тоді буде хотіти більше. Якщо дитина вимагає більше, то це ознака її і вашого успіху. Проте не потрібно піддаватися на ці вимоги (принаймні, негайно).

10.  Підносьте знання як подарунок. Кожне заняття повинно бути як улюблені солодощі, як вимріяна іграшка.

11.  Не перевіряйте дитину надто часто. Переконатися, чи дитина засвоїла інформацію, можна непомітно для неї. Уникайте слів «давай перевірю, чи ти добре це знаєш, чи ти вже запам’ятав (-ла), чи ти правильно виконав (-ла) це завдання». Натомість скажіть: «Давай поглянемо, що у нас вийшло», стимулюючи дитину до самоперевірки.

Висновки

   Для формування мотивації навчання англійської мови  в школі необхідно, щоб урок носив творчий характер, щоб учитель постійно знаходився в творчому пошуку, вивчав найкраще в досвіді передових педагогів і сам знаходив більш ефективні методичні прийоми, які б розвивали мотивацію до навчання.  Навчаючи, слід постійно підтримувати інтерес учнів до вивчення предмета, оскільки пізнавальний інтерес – це стимул, який сприяє підвищенню активності, удосконаленню вмінь і навичок учнів. У процесі формування мотивації до навчання слід враховувати вікові особливості школярів, а також те, які завдання мотивації підходять до того чи іншого віку, і які особливості мотивації необхідно сформувати до кінця молодшого шкільного віку, щоб підготувати школяра до вирішення завдань наступного етапу розвитку його особистості. Лише на основі цього доцільно вибирати форми сучасного навчання.

   Учитель у своїй роботі  повинен використовувати все позитивне, що є в практиці вчителів, працюючих з метою формування мотивації учнів. Навчальний процес за змістом, формою подачі матеріалу повинен бути гнучким і переслідувати одну з найголовніших завдань навчання - зробити засвоєння знань учнів міцним, осмисленим, а саме  навчання – бажаним і таким,  що приносить радість. І завдання вчителя полягає в тому,  щоб створити дитині такі умови,  в яких вона б просто не могла не вчитися.