Використання дидактичних ігор для формування комунікативних компетентностей на уроках німецької мови

Для дитини гра – це найважливіша передумова її здорового розвитку. Дитяча навчальна гра – це чистий сплеск радісних емоцій, це надчутливе сприйняття свого оточення, це реальна праця тіла, психіки і свідомості на вироблення найважливіших умінь та навиків.

При підготовці та проведенні навчальних ігор важливо враховувати вікові та індивідуально – психологічні особливості дітей.

Особливо в молодшому шкільному віці дітям важко зосередити увагу на одноманітній і непривабливій для них діяльності або на діяльності цікавій, але яка потребує розумового напруження. Реакція на все нове, яскраве є надзвичайно сильною в цьому віці.

Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов’язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, я чітко планую діяльність учнів, спрямовую її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання, надаю йому ігрового задуму, бо саме це спонукає учнів до гри та є основою ігрової ситуації, адже завдяки задуму виникає інтерес  до гри. А коли з’являється особиста зацікавленість, виникає і активність, і творчі думки, і дії, і переживання за себе, команду чи весь колектив – усе, без чого неможлива ігрова діяльність.

Готуючись до уроків, я заздалегідь добираю необхідний дидактичний матеріал, продумую послідовність ігрових дій, тривалість гри, як здійснити контроль , підбиття підсумків і оцінювання результатів. Гру можна проводити на початку  уроку, тоді вона активізує мислення учня, допомагає йому зосередитись і виділити основне. Найважливіше – спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Проте слід пам’ятати, що окремі ігри занадто збуджують дітей, надовго відвертаючи їхню увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов’язані із сильними емоціями, слід проводити лише к кінці уроку. Доцільно розсадити учнів так, щоб  за кожною партою був один учень «сильний», а інший – «слабкий». У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше, оскільки постійно контролюються «сильнішими». Розсадити учнів потрібно так, щоб рівень їхніх знань був приблизно однаковим, шанс виграти матиме кожен  завдяки цьому.

Кожна гра має свої правила, що визначають порядок дій і поведінку учнів, сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правила ігор я розробляю з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів самостійності, наполегливості, розумової активності, виникнення в учнів почуття задоволення й успіху.

Урок найчастіше починається організаційним моментом. Але якщо кожен урок починати стандартно, це, образно кажучи, «приїдається» і перетворюється на рутинний обмін штампами: кожен урок одне й те саме, учасники – учитель –  черговий, у кращому випадку – черговий – черговий. Решта дітей – пасивні слухачі, не зацікавлені і тому, що відбувається.

Я спробувала зробити інакше. Моє завдання – «завести клас». Я запитую «Wer hat heute Klassendienst?» . Учень відповідає.  Наступне питання: «Wer fehlt heute?» -- «Wasja fehlt.».

Учитель: «Stellt bitte Fragen an Nina!» (чергова). І учні відповідають на це запитання. Я ніколи не обмежую запитання темою, вони можуть стосуватися будь – якої теми в межах вивченого або повсякденного життя школи, сімї, села, країни і т.д. Причому я теж маю право запитувати. Все відбувається без примусу, тому що дітям цікаво. Якщо ж учень не може чи не хоче ставити питання, він просто каже:  «Keine Fragen», і хтось інший продовжує гру. Діти полюбляють ставити жартівливі , провокаційні питання типу:

1.     Bist du Offizier?

2.     Bist du schon Rentner?  

3.     Bist du 90 Jahre alt?

4.     Ist dein Vater Kosmonaut?

5.     Kannst du schwimmen?

Або: „Bist du Schülerin?“, «Trägst du lange Haare?», звертаючись до хлопчика_. Якщо учень не зорієнтується, виникає комічна ситуація. Важливо, щоб діти не переступили межу взаємоповаги і доброзичливості, щоб гумор був помічником, а не причиною образи чи навіть ворожнечі. Існує кілька вимог до цього «артобстрілу» питаннями:

-         Питання мають бути правильно побудованими граматично;

-         Також відповідати потрібно у швидкому темпі;

-         Якщо речення неправильне, учень сам намагається виправити свою помилку. Якщо не може – допомагають сильніші учні. Я втручаюсь лише тоді, коли учні самі не можуть сказати правильно.

Звичайно краще і простіше це робити в сільській школі, де всі діти знають все не тільки про учня, але й про його сім’ю, господарство, родичів, уподобання тощо.

Ось які найцікавіші питання я занотувала:

-         Heißt deine Schwester Jana Klotschkowa?

-         Hast du 8 Brüder?

-         Wohnst du in der Stadt Dresden?

-         Wie viele Computer hast du?

-         Gibt es in deinem Dorf Obusse?

-         Heißt dein Bruder Hans?

-         Ist deine Schwester Deutschlehrerin?

-         Wie heißt dein Hund (deine Katze, dein Pferd)?

-         Wie viele Kühe habt dihr?

-         Liegt dein Dorf am Fluss Oka?

-         Magst du Suppe mit Zucker?

-         Was ist dein Hobby (Lieblingsfach, Lieblingssportart)?

Найголовніше, що учні мимоволі пригадують знайому лексику і що такий початок уроку налаштовує на робочий лад.

Часто граємо в гру «Wunderfeld»  -  «Поле чудес». На дошці крейдою зашифровую слово і кажу:

Das Wort gehört zum Thema „Haustiere“

d

i

e

k

u

h

Гра „Wer ist das?“

         Учневі прикріплюється бейджик з іменем особи, яку всі добре знають: Леся Українка, Тарас Шевченко, Віталій або Володимир Кличко, Міккі Маус, Буратіно, Філіп Кіркоров, однокласник, Вовк, заєць, односельчанин тощо. Причому учень не повинен бачити цього напису. Інші учні читають мовчки (важливо, щоб учні, особливо не дуже сильні, не читали вголос напису).

Учень. Bin ich lebendig?

Всі. Ja, du bist lebendig.

Учень. Bin ich ein Mensch oder ein Tier?

Всі. Du bist ein Mensch.

Учень. Bin ich ein Mann oder eine Frau?

Всі. Du bist eine Frau.

Учень. Wo wohne ich?

Всі. Du wohnst im Dorf  Wesele.

Учень. In welcher Straße wohnst du?

Всі. Du wohnst in der Leninastraße.

Учень. Bin ich verheiratet?

Всі. Ja.

Учень. Habe ich Kinder?

Всі. Ja, du hast Kinder…

Учень повинен здогадатися, хто він. Бажано, щоб учень, який відгадує, вмів самостійно будувати питання.

Гра « Cholms»

         Холмс виходить із класу, а діти тим часом щось змінюють: щось ховають, міняються місцями або портфелями. Холмс повинен з’ясувати що змінилось.

Гра „Amnesie“

         Хтось , вибраний лічилочкою, «втрачає пам'ять» і запитує  про все і всіх підряд.

Гра «Зміючка»

         На дошці крейдою малюю довільне зображення змії без голови. На хвості пишу перше слово, наступне слово починається з останньої літери першого. Виграє той, хто пише останнє слово. Він же як переможець малює змії голову.

         Якщо в учня день народження ми вітаємо його піснею «Zum Geburtstag viel Glück!» і даруємо подарунки:

«Ich schenke dir viel Glück.»

„Ich schenke dir die Puppe „Barbi.“

„Ich schenke dir das Auto „Renault“

„Ich schenke dir eine Million Rosen.“

„Ich schenke dir ein Raumschiff“

„Ich schenke dir gute Laune“

Гра «Хвалько»

Цю гру я використовую як для релаксації після інтенсивної роботи (складний граматичний матеріал, велика кількість лексичних одиниць тощо) так і для активізації певного граматичного матеріалу (Perfekt,  відмінювання дієслова sein, або лексичних одиниць, які, наприклад, характеризують людину). Я пропоную учням: «Jetzt prahlen wir uns. Ich habe heute, zum Beispiel, meine Blumen gegossen» або „Ich liebe meine Arbeit“. Діти по черзі хвалять себе.

Ich bin schön.

Ich liebe meine Schwester ) meinen Bruder, meine Mutter, meinen Vater.

Ich kann deutsch lesen (schreiben, übersetzen, sprechen).

Ich bin fit.

Ich treibe Sport.

Ich habe meiner Mutter gestern geholfen.

         Коли діти висловились, я знову втручаюсь: «Und jetzt tadeln wir uns».

         Ich bin heute nicht guter Laune.

         Ich habe heute meine Zähne nicht geputzt.

         Ich bin zu faul.

Ich mache Morgengymnastik nicht immer.

Ich lerne Deutsch nicht genug.

          

         Поряд із традиційною фізкультхвилинкою проводжу «Entspannungspause» як у старших, так і в молодших класах. Навіть у другому класі учні охоче слухають і намагаються правильно виконати прохання вчителя:

         L. Wer zwei Schwester hat, steht bitte auf!

Wessen Schwester Olja heißt, steht bitte auf!

Wer zwei Opas (zehn Omas) hat, steht bitte auf!

Wessen Vater Wasja heißt, steht bitte auf!

У старших класах ускладнюю завдання:

Wessen Lieblingssänger Alexandr Rybak ist, kommt bitte an die Tafel!

Wessen Lieblingsmoderatorin Oxana Martschenko ist, geht bitte ans Fenster!

Wer zu Hause zwei Computer hat, kommt bitte her!

Wer gelockte (dunkle, helle) hat, blaue Augen hat, kommt bitte an den Tisch!

Wer sein Zimmer regelmäßig aufräumt, hebt die linke Hand!

Wer heute gute Laune hat, hebt die rechte Hand!

Wer heute einen Sportanzug (eine weiße Bluse, eine Schuluniform anhat), schlagt die Hefte auf!

Wer zu Hause kein Pferd ( keine Kuh, Ziege, kein Schaf, keinen Tiger, Elefanten, Hasen) hat, nehmt bitte euren Kuli!

Потім запитую: «Ist unsere Entspannungspause super?» У відповідь лунає «Ja!»

Гра «Wer hat mehr gesagt?»

(для учнів початкової та середньої ланки)

         Мета: розвиток усного мовлення.

         Хід: Учні об’єднуються у кілька груп. Учитель оголошує кожній групі будь-яку розмовну тему, наприклад „die Schule“, „der Garten“, „die Ferien“  тощо. Завдання кожної групи полягає в тому, щоб скласти розповідь за своєю темою, причому не можна повторювати одне і те саме речення. Виграє та група, яка протягом встановленого часу складе більш повну розповідь без помилок, ніж інша група. Учитель викликає по черзі учнів від кожної групи. Наприклад:

1 група

1.     Ich gehe in die Schule.

2.     In die Schule sind viele Klassen.

3.     Ich komme in unsere Klasse.

4.     Die Klasse ist hell und groß.

5.     Dort sind Schüler.

6.     Und Schülerinnen.

7.     Die Schülerinnen schreiben.

8.     Die Schüler lesen.

9.     Ich lese auch-

2 група

1.     Wir gehen in den Garten.

2.     Dort sind viele Blumen.

3.     Die Bäume sind hoch.

4.     Dort sind auch Beete.

5.     Auf den Beeten wachsen Blumen.

6.     Die Blumen sind schön.

7.     Die Blumen sind bunt.

8.     Die Bäume sind grün.

9.     Die Bäume wachsen schnell.

     Виграла друга група, тому що шосте речення першої групи неповне, і в другому реченні «die» замість «der».

     Часто на уроках використовую таку вправу. Подивіться уважно на ряди слів, визначте тип зв’язку між ними і підкресліть зайве слово:

-         die Mutter, der Vater, die Tochter, der Lehrer

-         der Saft, das Glas, der Tee, der Kaffee

-         der Winter, die Kälte, der Sommer, der Frühling

-         grün, gelb, rot, blau, klein

А також:

Знайдіть кожному прикметнику в лівій частині таблиці відповідний іменник із правій таблиці так, щоб ці пари мали значення і були узгоджені

blau                  der Freund

besser               die Maus

klein                 der Bleistift

grau                  der Hase

kalt                   die Torte

interessant        das Eis

süß                    das Buch

Гра «Wer macht so?»(для учнів початкового етапу на закріплення лексичного матеріалу)

         Знайти до дієслова відповідний іменник. Ведучий розпочинає гру. Говорить, наприклад, «schwimmen».  Один із гравців повинен дати відповідь повним реченням, наприклад «der Schwimmer schwimmt». Потім називає іншу дію, наприклад «malen». Відповідь повинна бути повним реченням «Der Maler malt ein Bild».

Nenne den Gegensatz (для учнів середнього етапу на закріплення лексики)

          Ведучий по черзі кидає учасникам гри м’яча і при цьому називає іменник, прикметник або дієслово, до яких легко можна підібрати слово з протилежним значенням. Гравець, якому кинули м’яч, повинен швидко назвати відповідне слово і кинути м’яча ведучому.

Der Frieden  -  der Krieg, der Tag – die Nacht, der Anfang – das Ende,

 gesund –  krank, gut – schlecht,  früh – spät

         Кожна гра має свої правила, що визначають порядок і поведінку учнів, сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правила ігор я розробляю з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів самостійності, наполегливості, розумової активності, виникнення в учнів почуття задоволення та успіху.

Ось ігри, які я також використовую на уроках:

Wer weiß mehr?

         Ведучий називає слово-стимул, до якого всі учні (індивідуально або в парах) добирають прикметники, прислівники тощо. Так щоб утворювалися різноманітні словосполучення, зокрема сталі. Тривалість гри визначається заздалегідь. Переможець повинен записати найбільшу кількість словосполучень зі словом-стимулом.

Morgen – einen guten, hellen, dunklen, stillen Morgen, guten Morgen, an diesem Morgen, den ganzen Morgen

Lebewesen oder Sache?

         Ведучий кидає учасникам мя’ч і називає слова. Учень ловить м’яч, якщо слово означає істоту, і не ловить, якщо це слово – неістота. За кожну помилку – штрафний бал («чорний мяч»). Перемагає той учень, який отримує менше «чорних мячів».

Варіанти гри:   „Fliegt jder läuft?“ , „Im Wasser oder auf der Erde?“, „Im Zimmer oder draußen?“, „Zu Hause oder in der Schule?“, „Am Arbeitstag oder am Ruhetag?“. У цьому випадку називати можна не тільки іменники, але й дієслова.

Wer schreibt die meisten Wörter auf?

         Ми потрапили в царство моди, в якому володіють сестри „Frau Grammatik“ та  „ Frau Lexik“, ви повинні бути уважними, добре придивлятися до всього, що побачите в дорозі. Перевірте себе. На дошці висить сюжетна або предметна картинка. Учні повинні за відведений час записати назви всіх предметів або дій, які зображені на картинці. Перемагає той, хто написав найбільшу кількість слів.