Створення системи роботи з вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам

Створення системи роботи

з вивчення потреб і надання практичної допомоги

молодим спеціалістам

                                              Коваль Віра Омелянівна

                    заступник директора

                                    з навчально – виховної роботи

                                                    

                      Мета:

-         допомогти молодому вчителю в його професійному становленні, розв’язанні конкретних проблем методики викладання предмета;

-         сприяти  ознайомленню із сучасними методами й технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом і на цій основі  - виробленню власного педагогічного стилю роботи.

 Завдання:

-         набуття молодими вчителями практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;

-         формування вмінь застосовувати теоретичні знання, одержані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

-         ознайомлення з особливостями роботи зі шкільною документацією;

-         вивчення молодими спеціалістами перспективного педагогічного досвіду;

-         ознайомлення із сучасними нетрадиційними методами та прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності учнів на уроці, новими педагогічними технологіями;

-         ознайомлення із сучасними засобами навчання, засвоєння методики їх використання;

-         впровадження форм і методів організації та проведення навчально – виховного процесу на засадах випереджаючої освіти.

Напрямки роботи:

-         здійснення заходів із поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України, концепції сталого розвитку;

-         поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання;

-         науково-методична робота з вивчення узагальненого педагогічного досвіду на рівні школи, визначення шляхів його творчого використання;

-         здійснення заходів із метою підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя;

Очікувані результати:

-         успішне входження в професію: уміння чітко орієнтуватися в реальних життєвих та навчально-виховних ситуаціях, брати відповідальність за прийняті рішення;

-         набуття практичних навичок, необхідних у педагогічній роботі;

-         адекватна самооцінка власних досягнень;

-         побудова власного шляху професійного зростання

План:

1.     Актуальність і обґрунтованість даної теми.

2.      Перші кроки в колективі.Адаптація молодих спеціалістів

3.     Наставництво – один із засобів впливу на формування молодого вчителя.

4.     Школа молодого вчителя.

5.     Методична підтримка молодого вчителя. Крокуємо до майстерності.

6.     Самоосвіта – умова успішного професійного зростання молодого вчителя.

7.     Внутрішкільний контроль роботи молодого вчителя.

АКТУАЛЬНІСТЬ І ОБГРУНТОВАНІСТЬ ДАНОЇ ТЕМИ

   Головним стратегічним завданням людства на сьогодні є забезпечення стабільного та ефективного існування сучасної цивілізації на засадах цілісності природного оточення, економічної життєдіяльності та соціальної справедливості для нинішніх та майбутніх поколінь. Вирішення цих питань стало можливим після проголошення концепції сталого розвитку у 2002 році.

   На сьогодні концепція сталого розвитку є провідною стратегією подальшого існування нашого суспільства. Велике значення для становлення стабільного розвитку має освіта. Вона є вагомою силою для реалізації необхідних суспільних змін. 

   Особливістю освіти для сталого розвитку є те, що вона охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання та виховання. Вона призвана формувати нову систему ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом.

  Особливу увагу треба приділити сільській школі. Сільська школа зараз виконує не тільки традиційні освітні, але й культосвітні, соціально – педагогічні та інші функції. Сучасна сільська школа – це відкрита соціально – педагогічна система, соціально – педагогічний комплекс села. Село потребує для майбутнього відповідального та стратегічно мислячого молодого покоління. Вчитель в сільській школі є центральною фігурою. Він мусить розвивати у дітей ціннісні орієнтири, які б відповідали потребам сталого розвитку.

  Виходячи із вищесказаного, можна стверджувати, що одним із головних завдань керівників загальноосвітніх шкіл  є організація роботи з молодими вчителями.          Успішна педагогічна діяльність молодого фахівця залежить не лише від його професійної підготовки та особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови будуть йому створені, яку методичну допомогу йому надаватимуть для того, щоб він міг розвивати ініціативність, творче начало.

   Одним із провідних завдань науково-методичної діяльності школи стає забезпечення необхідних умов для творчої діяльності молодих педагогів, надання їм допомоги в проходженні ступенів становлення й розвитку системи роботи, яка склалася в нашій школі (додаток 1,схема).

   «Справжнім учителем-вихователем можна стати після кількох років роботи в хорошому творчому педагогічному колективі», писав  А. Макаренко.

АДАПТАЦІЯ МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

ПЕРШІ КРОКИ В КОЛЕКТИВІ

   Найголовнішим чиником становлення молодого педагога є період адаптації. Процес адаптації до навчальної діяльності значною мірою зумовлений ступенем і характером допомоги, яку молоді спеціалісти отримують від адміністрації школи, досвідченого вчителя-наставника, колег по роботі. Розробили дорожню карту адаптпції молодого вчителя (додаток 2).

Професійне становлення та зростання молодого педагога можна поділити на три етапи адаптації (таблиця 1):

І етап

ІІ етап

ІІІ етап

Таблиця 1

ознайомлення з вимогами до професії, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

адаптованість, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя

процес подолання труднощів у навчальній діяльності і початок формування майстерності.

 

На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.

Під час планування та організації роботи враховуємо умови, завдяки яким здійснюється процес професійного становлення малодосвідчених учителів

 (додаток 3, таблиця 2).

На етапі планування  роботи з учителем – початківцем адміністрація закладу  продумала та розробила Кейс «інструментів  впливу» :

-      особові інформаційні карти (додаток 4);

-      анкети, діагностичні карти (додаток 5 );

-      пам’ятки,  рекомендації (щодо проведення уроків, щодо моделювання уроків; оцінювання навчальних досягнень учнів, складання календарного планування тощо).

   Здебільшого випускники педагогічних ВНЗ мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, у роботі з батьками. Молоді вчителі – це майбутнє школи, держави.Тож дуже важливо, щоб творчий досвід, сміливість у пошуках нових технологій,  молодий спеціаліст набував з перших років своєї педагогічної діяльності. А ми, наставники, мусимо не дати згаснути вогню бажання, не допустити сумнівів у правильності вибраної професії. Байдужість адміністрації, легковажне ставлення старшого колеги до свого доручення можуть призвести до втрати можливості творчого зростання молодого вчителя.

  Аби цього не сталося адміністрація нашої школи велику увагу приділяє, на перший погляд, дрібниці – зустрічі молодого спеціаліста: лагідна усмішка директора, доброзичливі погляди вчителів, які свідчать, що кожен із них у будь-яку  мить може надати допомогу, щиру пораду, підтримку.

   У бесіді з молодими вчителями з’ясовуємо їхні нахили, бажання, інтереси. До наставництва адміністрація залучає найдосвідченіших коллег, які пам’ятатимуть, що молодому вчителеві потрібні товариська допомога й підтримка. Робота наставника з підшевними починається з доавірливої бесіди, щоб вивчити рівні його підготовки, накреслити напрямки допомоги. Знайомимо початківця з обладнанням методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки, з майбутніми коллегами, разом із класоводами даємо стислу характеристику класів, у яких доведеться працювати.  

   Орієнтуємо молодого спеціаліста на виконання основних завдань, а саме:

   - набуття практичних навичок;

   -  уміння застосовувати теоретичні знання, набуті у ВНЗ, у конкретній практиці;

   - набуття практичних навичок виховної робот из дітьми;

   - засвоєння різноманітних методів навчання, вивчення передового досвіду;

   - використання сучасних засобів навчаннчя, нетрадиційних форм і методів, нових  педагогічних технологій.

   Пропонуємо молодому вчителю пам’ятку для створення позитивного іміджу (додаток 6) та правила для вчителя (додаток 7).

НАСТАВНИЦТВО – ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

   Велику увагу в нашій школі приділяється наставництву. За кожним молодим учителем у школі закріплюється досвідчений педагог-наставник. Важливо, щоб наставником був колега, який уміє поліпшити й підтримати позитивне в роботі молодого вчителя, допомогти знайти правильне рішення вбудь-яких складних ситуаціях, повірити у свої сили, передати свій досвід і досвід колег, ознайомити з новими досягненнями педагогічної науки,  зробити їх надбанням свого підопічного.

         Першим кроком на шляху спільної діяльності стажиста із наставником є здійснення діагностування й анкетування (додаток 8-9) з метою виявлення труднощів у роботі молодих колег, щоб потім врахувати їх під час складання індивідуального плану роботи з молодими учителями.

   В школі працює троє молодих спеціалістів. За кожним з них закріплений наставник. У навчальній роботі молодий вчитель керується вказівками наставника. Адміністрація школи проводить анкету наставника молодого вчителя (додаток 10), а потім разом із наставником складають рекомендації на допомогу наставнику (додаток 11).

 Наставник в свою чергу складає план роботи  зі своїми підлеглими .

План роботи наставника, учителя початкових класів з молодим спеціалістом на 2012-2013 н.р.

№	Зміст роботи	Термін
1	Навчальна робота 1.     Ознайомити з правилами внутрішкільного розпорядку школи. 2.     Детально ознайомити з навчальною программою з предмета і пояснювальною запискою до неї. 3.     Ознайомити з методичною базою кабінету початкових класів. 4.     Ознайомити з вимогами до ведення класних журналів та журналу з правил ТБ. 5.     Надавати допомогу в підготовці текстів контрольних робіт, робіт у группах, диференційованих завдань. 6.     Виготовлення наочних посібників: картинок, роздаткового матеріалу. таблиць, плакатів тощо.	Серпень Серпень Вересень Вересень Протягом року Протягом року
2	Виховна робота 1.     Ознайомити зі змістом та формами позакласної виховної роботи. 2.     Надавати допомогу у вивченні індивідуальних особливостей учнів. 3.     Ознайомлення з календарем пам’ятних дат на навчальний рік.	Серпень Вересень-жовтень вересень
3	Методична робота 1.     Ознайомити з дидактичними вимогами до складання плану-конспекту уроку. 2.     Ознайомити зі схкмами аналізу уроку. 3.     Відвідати уроки  молодого вчителя 2 класу Пилипенка М.В. 4.     Ознайомити з методичною літературою, яка є в шкільній бібліотеці. 5.     Організувати відкритий урок в 3 класі з математики. 6.     Надавати допомогу молодому вчителю у підготовці до відкритого уроку. Який він даватиме у травні. 7.     Вивчення досвіду вчителя-наставника. 8.     Відвідування уроків у вчителя – наставника. 9.     Підготовка зрізу знань учнів, розробка плану корекції знань.	Вересень Жовтень Протягом року Постійно Листопад Березень-квітень Прот. р. Прот. р. Грудень, травень
4	Громадська робота 1.     Допомога наставнику в його громадській роботі. 2.     Надавати допомогу молодому вчителю у виконанні доручень адміністрації. Педагогічного коллективу.	Прот.року Постійно

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

    Результативною формою роботи з молодими спеціалістами  в школі є Школа молодого вчителя, яка працює за окремим планом. Ця школа призначена для вчителів, які вперше прийшли працювати, і покликана полегшити психологічну та професійну адаптацію вчителів. Склад Школи створюється на початку навчального року з проведенням занять раз на місяць.

   Завдання ШМВ:

-         Поглиблювати психолого-педагогічні та методичні знання вчителів через залучення до науково-практичних семінарів, професійних тренінгів, організації самоосвіти.

-         Відпрацьовувати прийоми педагогічної техніки, допомогти розробити власну методику педагогічної діяльності.

-         Надавати індивідуально-консультативну допомогу.

   Алгоритм роботи з молодими вчителями:

-         Співбесіда під час прийому на роботу (тестування для визначення професійного рівня й готовності працювати в комплексі).

-         Ознайомлення з нормативними документами , матеріально-дидактичною базою, адміністративними вимогами, традиціями.

-         Закріплення наставника.

   Планування роботи з молодими вчителями – один із перших кроків їх методичного супроводу.  Додержуємось рекомендацій щодо планування роботи з молодими вчителям. (додаток12).

Пропоную план роботи Школи молодого вчителя для психологічного та методичного супроводу вчителя-початківця.

№	Зміст роботи	Термін проведення
1	1.Знайомство з молодими вчителями. Тренінг «Адаптація молодих педагогів до роботи» (додаток 13 ). 2.Зміст, завдання, мета роботи ШМВ. 3.Інструктаж «Вивчення та виконання навчальних планів та програм». 4.Практикум «Зразки документації вчителя, класного керівника»; «Як вести журнал? Оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне й тематичне». 5.Вхідне анкетування з метою вивчення потреб і запитів молодих вчителів.	Серпень
2	1.Свято утвердження молодого вчителя «Педагогічний світанок» (додаток 14). 2.Презентація «Я – молодий вчитель». 3.Ознайомлення з планом роботи ШМВ. 4.Контроль за організацією наставництва.	Вересень
3	Педагогічний салон «Психолого-педагогічні основи успішного навчання». 1. Психолого-педагогічний семінар «Професійна спрямованість особистості педагога» (додаток 15). 2.Семінар-тренінг «Формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроці» (додаток 16). 3.Розвязання ситуативних завдань з проблеми. 4.Творче завдання. Відвідування уроків у наставника та досвідчених учителів.	Жовтень
4	1.Забезпечення кожного молодого вчителя рекомендаціями для складання індивідуального плану самоосвіти. 2. Інтерактивна вправа «Недоліки в роботі молодого вчителя»(додаток 17). 3. Творче завдання. Відвідування уроків у наставника та досвідчених учителів. 4.Індивідуальні консультації.	Листопад
5	1.Майстер-клас «Досвідчений учитель – молодому» (відкриті уроки членів творчої групи, директора за заступників школи. 2.Відвідування уроків молодих учителів з наступним їх обговоренням. Самоаналіз уроку.	Грудень
6	Семінар «Групові форми організації навчання як основний напрям реалізації особистісно зорієнтованого підходу до викладання навчальних дисциплін. Питання до обговорення: 1.Загальні характеристики групової форми навчання. 2.Моделювання алгоритму організації навчальної діяльності в групах.	Січень
7	Брифінг.  Творча зустріч молодих спеціалістів з досвідченими педагогами «Упровадження нових освітніх технологій у навчально-виховний процес». 1.Особистісне зорієнтоване навчання (учителі української мови та літератури, іноземної мови). 2.Коопероване навчання (вчителі початкових класів). 3.Метод проектів ( вчителі історії, біології).	Лютий
8	1.Консультпункт «Психолог – молодому вчителеві: «Запобігання конфліктам в учнівському колективі». 2.Тренінг«Рівень педагогічної культури вчителя й педагогічного колективу коли в цілому як одна з важливих умов розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів» (додаток 18). 3.Аналіз педагогічних ситуацій.	Березень
9	Творчий портрет молодого вчителя «Мої педагогічні відкриття». 1.Презентація вчителя адміністрацією школи або наставником. 2.Презентація портфоліо молодих вчителів. 3.Експрес-інтерв’ю з учнями та колегами молодого вчителя. 4.Конкурс «Відкриття року» (додаток 19).	Квітень
10	Анкетування «Підсумки роботи молодого вчителя за 2012/2013н.р. Визначення проблем, над вирішенням яких він працюватиме в 2013/2014н.р.	Травень

План засідань ШМВ

Засідання №1 (вересень)

Тема: Перші кроки до майстерності

1.     Нормативні документи про школу.

2.     Психолого-педагогічний практикум «Формування педагогічної майстерності» .

Засідання №2 (листопад)

Тема: Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання

1.     Вимоги до планування й проведення уроку відповідно до вимог особистісно зорієнтованого навчання.

2.     Практикум «Відвідування уроку. Самоаналіз аналіз».(додаток 20 «Алгоритм самоаналізу уроку»).

3.     Гра-тренінг «Камертон» (кожен учасник представляє свої варіанти початку уроку).

4.     Консультація «Методи вивчення особистості. Ефективність їх застосування».

5.     Огляд методичної літератури.

Засідання №3 (лютий)

Тема: Від чого залежить успішність уроку ?

1.     Дидактичні вимоги на уроці, класифікація уроків, форми роботи на уроці.

2.     Педагогічна вітальня «Яким має бути урок, якого чекають?» .

3.     Заняття «Залежність успішності уроку від вибору моделей, методів, технологій .

4.     Огляд методичної літератури.

Засідання №4 (квітень)

Тема: Роль класного керівника в навчально-виховному процесі

1.     Положення про класного керівника навчального закладу.

2.     Права та обов’язки учнів.

3.     Програма аналізу виховної роботи в класі.

4.     Циклограма діяльності класного керівника.

5.     Дискусія «Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів  та шаблонів» (додаток 2).

МЕТОДИЧНА ПІДТРИМКА  МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

КРОКУЄМО ДО МАЙСТЕРНОСТІ

   В школі склалася певна структура методичної роботи з молодими вчителями (додаток 22, схема).

   Розроблена програма з підвищення рівня загальної педагогічної та методичної підготовки молодого вчителя:

1.     Планування роботи вчителя.

2.     Методика вивчення навчальних програм, пояснювальних записок до них, навчально-методичних комплексів.

3.     Ведення шкільної документації.

4.     Дидактичні, психологічні та санітарно-гігієнічні вимоги до уроку.

5.     Сучасні технології всіх видів діяльності.

6.     Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів.

7.     Методи контролю учнівських знань, вимоги до перевірки зошитів, забезпечення виконання єдиних мовних вимог.

8.     Методика організації індивідуальної роботи з обдарованими учнями.

9.     Використання навчального кабінету в процесі підготовки та організації уроку.

10.                       Методика організації позакласної роботи з предмета зі школярами.

Ефективні форми методичної  роботи з молодими вчителями

-     розв'язання педагогічних ситуацій;

-      засідання  професійно-педагогічних читань;

-     дискусії;

-     робота над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою);

-      консультування;

-      звіт за результатами опрацювання літературних джерел;

-      дидактичні ігри;

-      ділові ігри;

-      практичні семінари;

-      тренінги;

-      творчий портрет молодого вчителя;

-      майстер-класи;

-      День молодого Вчителя  (Тиждень);

-      Школа Адаптації (1 рік);

-      Школа Майстерності (2-3 роки).

Матеріали для підвищення методичної підготовки

Класифікація уроків

За дидактичною метою	За методикою їх проведення	За організацією
Урок повідомлення нового матеріалу	Лекція Бесіда, розповідь Самостійне вивчення	Урок – лекція Урок  ділова гра
Тренувальний урок	Розв’язання задач під керівництвом учителя Самостійні роботи Лабораторні роботи	Урок – практикум Урок – змагання Урок з дидактичною грою
Урок повторення	Узагальнювальна лекція Повідомлення учнів Самостійно	Комбінований урок Урок – консультація Урок – дискусія
Урок перевірки знань	Фронтальне опитування Тест Усна чи письмова контрольна робота Залік Індивідуальна бесіда	Урок – залік Урок - семінар

Класифікація самостійних робіт

За дидактич- ною метою	За рівнем самостійності  учнів	За ступе- нем індивідуалізації	За джерелом і методом отриманих знань	За формою виконання	За місцем вико- нання
Навчальні: 1.Роботи з формування знань. 2.Роботи з формування вмінь.	Самостійна робота за зразком. Реконструктивно-варіативні (аналіз умови, вміння переформулювати, вибір раціонального методу)	Загаль- но- класні. Групові.	Робота з книгою. Розв’язання й складання задач.	Усні. Письмові.	Класні. Домаш- ні.
Контро- люючі	Частково-пошукові чи евристичні (перенесення знань в нестандартну ситуацію. Дослідницькі або творчі (висунути й перевірити гіпотезу).	Індиві- дуальні	Лабора- торні та практичні роботи. Підготовка доповідей, рефератів.

Вимоги до сучасного уроку(І)

1.     Нестандартні форми уроку та заходи, які сприяють їх упровадженню.

2.     Науковий рівень викладання предмета.

3.     Вибір учителем найефективніших методів і форм роботи.

4.     Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

5.     Озброєння учнів прийомами самостійної роботи, розвиток навичок самоконтролю.

6.     Врахування принципів диференціації та індивідуалізації.

7.     Наявність зворотного зв’язку між учителем і учнем.

8.     Об’єктивність оцінювання.

9.     Оптимальність домашнього завдання (характер, обсяг, осмислення, диференціація). Інструктаж.

10.                       Результативність уроку (ступінь досягнення мети, якість знань і рівень оволодіння вміннями та навичками, позитивні зміни в розвитку і вихованні учнів).

Вимоги до сучасного уроку (ІІ)

Дидактичні вимоги:

-         Чітке формулювання освітніх завдань загалом і їх вкладових елементів, зв'язок із розвивальними та виховними завданнями, визначення місця в загальній системі уроків.

-         Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми та цілей уроку, урахування рівня підготовки й підготовленості учнів.

-         Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості вмінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

-         Вибір найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання й контролю, оптимальної їх дії на кожному етапі уроку; вибір, що забезпечує пізнавальну активність, поєднання різних форм колективної та індивідуальної роботи на уроці й максимальну самостійність учнів у навчанні.

                 - реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;

                 - створення умов успішного навчання учнів.

Психологічні вимоги:

-         Психологічне налаштування на працю на початку уроку.

-         Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета й конкретного уроку відповідно до віку дітей.

-         Забезпечення психологічного комфорту на уроці, відмова від авторитарних методів впливу.

-         Передбачення окремих засобів психолого-педагогічної дії методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів (коментарі, що викликають позитивні відчуття у зв’язку з виконаною роботою, настанови, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів).

Гігієнічні вимоги:

-         Температурний режим.

-         Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання).

-         Освітлення.

-         Контроль за зоровою діяльністю учнів.

-         Попередження стомлення і перевтоми.

-         Чергування видів діяльності (зміна слухання виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

-         Своєчасне і якісне проведення фізкультпауз.

-         Дотримання правильної робочої пози за партою учня.

-         Відповідність класних меблів зросту школяра.

Вимоги до техніки проведення уроку:

-         Урок має бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати потребу в знаннях.

-         Темп і ритм уроку повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів завершеними.

-         Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя та учнів.

-         На уроці повинні дотримуватися педагогічний такт і педагогічний оптимізм.

-         Домінувати має атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

-         Якщо можливо, слід змінювати види діяльності учнів, оптимально поєднувати різні методи й прийоми навчання.

-         Забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

Орієнтовна структура уроків

Традиційні уроки

Модель 1

1.     Організація учнів до уроку.

2.     Перевірка домашнього завдання.

3.     Актуалізація опорних знань учнів.

4.     Мотивація навчальної діяльності.

5.     Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

6.     Закріплення навчального матеріалу. Розвиток умінь і навичок.

7.     Підсумок уроку.

8.     Домашнє завдання.

Модель 2

1.     Організація учнів.

2.     Перевірка домашнього завдання.

3.     Усебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу.

4.     Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу.

5.     Засвоєння нового матеріалу.

6.     Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу.

7.     Підбиття підсумків уроку.

8.     Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання.

Модель 3

1.     Увідно-мотиваційний етап.

2.     Операційно-пізнавальний етап.

3.     Корекційно-оцінювальний етап.

4.     Резюме уроку.

5.     Домашнє завдання.

Інтерактивний урок

1.     Тема.

2.     Мета.

3.     Технології.

4.     Мета технології.

5.     Мотивація (5% часу).

6.     Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів (5% часу).

7.     Надання необхідної інформації (10-15% часу).

8.     Інтерактивні вправи (45-60% часу).

9.     Підбиття підсумків та оцінювання результатів уроку.

Розвивальний урок

1.     Створення ситуації успіху.

2.     Створення ситуації розриву.

3.     Постановка навчального завдання.

4.     Моделювання відкритого способу дій.

5.     Розв’язування завдань.

6.     Підсумкова рефлексія.

Особистісно зорієнтований урок

1.     Організація уроку.

2.     Мотивація учнів до уроку.

3.     Оголошення мети і спільна постановка проблеми уроку.

4.     Планування характеру спілкування та міжособистісних взаємодій.

5.     Надання учням права вибору засобів фіксації матеріалу (конспект. Схема, тези, таблиця, висновки, план).

6.     Вибір учнями завдань та їх розв’язання.

7.     Рецензування відповідей товаришів.

8.     Підтримка оригінальних ідей.

9.     Організація обміну думками.

10.           Контроль т а оцінювання.

11.           Підсумки уроку.

12.           Домашнє завдання.

Урок – проект

1.     Інформаційні аспекти уроку.

-         Вибір проблеми.

-         Змістові питання.

-         Навчальний предмет.

-         Тривалість проекту.

2.     Виконання проекту.

-         Вступне слово вчителя.

-         Оголошення, представлення теми, задуму, ідей проекту.

-         Окреслення очікуваних результатів.

-         Колективне планування етапів роботи (індивідуальної, групової, колективної).

-         Самостійна робота учнів.

-         Обговорення та презентація результатів.

-         Підбиття підсумків.

                                                 Форми навчання      

1.     Індивідуальні.

2.     Парні.

3.     Групові.

Методи навчання

-         Словесні, наочні, практичні.

-         Пояснювально-ілюстративні репродуктивні, проблемного викладу, частково пошукові, дослідницькі.

-         Методи стимулювання й мотивації учіння, методи організації та здійснення навчальних ідей, методи контролю і самоконтролю.

-         Комунікативні, пізнавальні, перетворювальні, систематизаційні, контрольні.

-         Когнітивні (метод вживання, методи смислового, образного, символічного бачення, метод спостереження, метод фактів, метод порівняння, метод помилок, метод прогнозування, метод конструювання теорії), креативні (метод придумування, метод «а якби…», метод образної картини, метод гіперболізації, метод аглютинації – поєднання протилежних речей, метод синектики – розумовий штурм, метод морфологічного ящика, або метод матриць, метод інверсії – метод перевершення; оргдіяльнісні (методи учнівського ціле визначення, методи створення освітніх програм учнів, метод самоорганізації навчання, метод взаємонавчання, метод рецензій, методи контролю, методи рефлексії).

Дидактичні прийоми

-         Викладання: повідомлення, розповідь, пояснення, інструктаж, постановка питання, показ зразка, завдання, перевірка й оцінювання знань, постановка проблеми, висування гіпотези.

-         Навчання: слухання, спостереження, читання, переказ, письмо, порівняння; систематизація, пояснення, заучування, формулювання питань, виконання вправ, конструювання, розв’язання проблем.

Прийоми методів навчання

-         Інформаційно-рецептивного методу: пояснення готової інформації, поняття, правописних правил, повідомлення готової інформації, постановка інформаційних питань, інструктаж читання готової інформації, вправи;

-         Спонукально – репродуктивного методу: репродуктивне повідомлення, репродуктивна бесіда, репродуктивні вправи (розпізнавальні, диктанти як різновид розпізнавальних вправ, перетворювальні вправи, конструювання мовного матеріалу за зразком);

-         Методу проблемного викладу: постановка проблемних питань, показ розв’язання проблеми, спонукання до аналізу мовних явищ та обґрунтування висновків;

-         Стимулювально – пошукового методу: евристична бесіда, постановка алгоритмічних програмових завдань.

Засоби навчання

-         Матеріальні (приміщення, обладнання, меблі, комп’ютери тощо) та ідеальні (образні уявлення, знакові моделі, мисленнєві експерименти);

-         Штучні (прилади, картини, посібники) та натуральні (натуральні об’єкти, препарати, гербарії);

-         Динамічні та статичні;

-         Візуальні (діаграми, демонстраційні прилади) та аудіальні (магнітофони, радіо), аудіовізуальні (телебачення, відеофільми);

-         Паперові (посібники, картотеки), магнітооптичні (фільми), електронні (комп’ютерні програми, електронні посібники), лазерні (СД-ROM, DVD).

Інноваційні форми оцінювання знань учнів

-         Відкриті листи успішності, залікові книжки, листи тематичного контролю;

-         Громадський огляд знань;

-         Оцінка уроку учнями.

Види домашніх завдань

1.     Виконати домашнє завдання за поданим зразком.

2.     Самостійно вивчити матеріал із підручника.

Скласти план відповіді (простий, складний, тезовий), визначити головне в досліджуваному матеріалі. Виписати цитати. Скласти 10 запитань до тексту. Дібрати матеріал із додаткової літератури. Скласти термінологічний словник.

3.     Колективне домашнє завдання. Клас ділиться на групи по 5-6 осіб, приблизно однаково готових до роботи з даної теми. Кожній групі дається завдання.

4.     Добровільно вибрані домашні завдання. Виберіть із вправ те, що можете виконати, але не менш як 2 вправи (задачі).

5.     Картки для учнів з уповільненим розвитком та низькими здібностями:

-         З пропусками, які потрібно заповнити;

-         З помилками, які потрібно виправити;

-         З незакінченими рішеннями;

-         З аналогічними задачами;

6.     Індивідуальні додаткові завдання підвищеної складності для здібних дітей.

7.     Необов’язкові самостійні роботи, які вибирають учні для позакласної роботи (наприклад, на тиждень).

8.     Самостійна робота із застосуванням засвоєних знань у нових ситуаціях або з виправлення помилок, допущених у контрольній роботі.

Поради щодо організації домашньої самостійної роботи учня

1.     Обсяг домашніх навчальних завдань не повинен перевищувати ¼ того. Що виконано на уроці.

2.     Доцільно систематично озброювати учнів раціональними методами і прийомами домашньої роботи.

3.     У розмові з батьками чітко визначайте їх роль у наданні допомоги дітям під час приготування ними домашніх завдань (не виконувати за них жодного завдання, забезпечувати належні санітарно-гігієнічні умови для навчальної роботи вдома, привчати дітей дотримуватися режиму дня, заохочувати їх працю, рекомендувати раціональні методи й прийоми виконання навчальних занять.

4.     Домашні завдання мають бути  чітко сплановані педагогом. У кінці уроку вчитель звертається до школярів із проханням відкрити щоденники, подає в скороченому вигляді домашнє завдання на дошці, стежить, щоб усі зробили необхідні  записи. Можна пропонувати учням (особливо в молодших і середніх класах) взаємно перевірити правильність таких записів.

5.     Після цього варто відвести кілька хвилин для ознайомлення школярів з особливостями виконання домашньої роботи (розв’язати в класі подібну задачу, вправу як своєрідний інструктаж до навчальної праці вдома).

6.     По можливості забезпечувати диференційований підхід до визначення змісту й обсягу домашніх завдань х урахуванням індивідуальних особливостей школярів, їхніх запитів та інтересів.

7.     Використовувати завдання творчого характеру, які приваблювали б учнів своєю новизною і цікавістю.

8.     Не варто давати домашні завдання на після вихідні й післясвяткові дні.

Вимоги до поурочних планів

1.     Чітко визначені тема і мета.

2.     Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).

3.     План повинен демонструвати методи форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.

4.     Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.

5.     Особливу увагу при плануванні треба приділити самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).

6.     Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.

7.     Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь і навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, умінь і навичок; комбінований урок).

8.     Поурочні плани повинні бути охайно оформлені. Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, рік, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.

Схема самоаналізу уроку

1.     Обгрунтувати структуру уроку.

2.     Взаємозв’язок навчального матеріалу з наступним і попереднім.

3.     Врахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів даного класу.

4.     Мотивація навчання.

5.     Інформаційна насиченість уроку, яку додаткову літературу використано.

6.     Способи усунення перевантаження учнів.

7.     Раціональність форм,методів та прийомів навчання,які використовувались.

8.     Забезпечення диференціації на уроці.

9.     Ефективність роботи з розвитку розумових здібностей учнів, формування світогляду, моральних якостей особливості.

10.                       Рівень культури розумової праці на уроці.

11.                       Способи формування навчальних умінь та навичок.

12.                       Використання новітніх технологій.

13.                       Методика оцінки й обліку знань учнів, шляхи її вдосконалення.

14.                       У чому проявилось формування почуття відповідальності за навчальну працю?

15.                       Що сприяло розвитку самоосвіти в учнів? Розвиток самостійної роботи на уроці.

16.                       Рівень знань учнів. Якість засвоєння нового матеріалу.

17.                       Дотримання педагогічного такту і вимогливості до учня.

18.                       В чому проявились недоліки і помилки уроку? Яке вони будуть усуватись?

Деякі способи організації початку уроку математики

1.     Пропонується задача, яка вирішується тільки з опорою на життєвий досвід учнів, на їх дотепність і кмітливість.

2.     Дається задача на тренування пам’яті, спостережливості, на пошук закономірностей – з матеріалу, добре засвоєного учнями.

3.     На дошці записані рівняння і відповіді до них, серед яких є як правильні, так і неправильні. Пропонується їх перевірити

4.     На дошці записане рішення якого-небудь приклада чи задачі з традиційними, що часто зустрічаються, помилками. Пропонується здійснити перевірку кожного логічного ходу рішення. Учитель прагне одержати найбільш повне обґрунтування критичних зауважень учнів.

5.     Дається звичайна традиційна задача з традиційним рішенням. Пропонується знайти коротке, раціональне рішення.

6.     На дошці малюнок до складної задачі, методом «мозкового штурму» здійснюється пошук її вирішення.

7.     На столі в кожного учня лежить листок паперу. Пояснити тему уроку, учитель повідомляє. Що в кінці уроку з деяких питань, які розглянуті на уроці, буде проведена перевірочна робота.

8.     Урок починається з читання по реченнях заданого для самостійного вивчення параграфа й колективного обговорення його змісту. Учні відповідями на запитання вчителя доводять глибину вивчення теми. Якщо відчуваються проблеми, відповідають консультанти з цієї теми.(Консультантів, як правило, учитель призначає на попередньому уроці).

9.     На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть зрозуміти ключові моменти доведення найбільш складної для учнів теореми і краще її запам’ятати.

10.                       Учні зображають деяку геометричну фігуру і проводять невелику дослідницьку роботу з певного плану.

11.                       Обговорюються різні задачі, що була задана на попередньому уроці. Така задача повинна бути незвичайною, цікавою, але водночас доступною для всіх учнів.

12.                       Якщо ж додому було задано написати твір-казку або скласти математичний кросворд, то доцільно починати урок з представлення найбільш вдалих робіт.

13.                       Розглядається деяка математична проблема, яка ще не обговорювалась у класі. Учні накреслюють план пошуку її вирішення.

14.                       На дошці виконані до домашніх задач малюнки (звичайно перед уроком геометрії). За готовими малюнками обговорюється їх рішення.

15.                       Урок починають «солісти». Так називають учнів, яким потрібно буде захищати рішення домашніх задач. Рішення оформляється на дошці до уроку. При призначення «солістів» враховується складність задач. Іноді по одній задачі відповідають кілька учнів. Клас стежить за грамотністю викладення рішення домашніх задач, обирає найкраще.

Методичне забезпечення навчального предмета

І. Основна навчально – методична документація:

1.     Програма з предмета.

2.     Календарний план.

3.     Поурочні плани.

4.     Дидактичний матеріал. Матеріал для організації контролю знань.

5.     Тексти варіантів контрольних робіт.

6.     Інструкція до лабораторних і практичних робіт.

7.     Тексти тренувальних прикладів і завдань до іспитів, ДПА.

8.     Екзаменаційні білети.

9.     Тести з предмета.

10.                       Матеріали для підготовки до вступних екзаменів.

11.                       Перелік таблиць, плакатів,моделей, презентацій, диктантів, історичних довідок , відеофільмів.

12.                       Матеріали перспективного педагогічного досвіду.

13.                       Методичні рекомендації щодо вивчення предмета.

14.                       Методичні розробки вчителів.

15.                       Норми оцінювання знань учнів. Єдиний орфографічний режим.

ІІ. Матеріали позакласної роботи:

1.     Графіки проведення додаткових занять, консультацій, гуртків, факультативів, курсів за вибором.

2.     План роботи гуртка, факультативу.

3.     Матеріали проведення вечорів, диспутів, конкурсів тощо.

4.     Матеріали проведення олімпіад з предмета.

5.     Рекомендована тематика рефератів, доповідей

Пам’ятка «Учитель – особистість»

1.     Учитель навчає зовнішнім виглядом, справою, словом.

2.     Вимагаєш від дітей – будь взірцем у всьому.

3.     Не кричи, а вчи!

4.     Пізнай кожного учня.

5.     Учитель учиться завжди.

6.     Доводь будь-яку справу до кінця, роби тільки добре.

7.     Пам’ятай джерела свої, учи дітей любити рідний край.

8.     Діти – дзеркало морального життя дорослих.

Пам’ятка «Почни урок як пісню»

1.     Починай урок із дзвінком.

2.     Радій зустрічі із класом.

3.     Організуй занурення у свій предмет.

4.     Використовуй дошку як інформаційне табло.

5.     Чітко став мету й визначай план уроку, обмірковуй домашнє завдання.

6.     Плануй усю серію уроків з теми, спираючись на особливості класу.

7.     Знімай труднощі, запобігай помилкам.

8.     Слухай уважно відповіді, не перебивай.

9.     Люби дітей і себе.

Як подолати страх перед уроком

1.     Я ґрунтовно підготувався до заняття.

2.     Я спокійний.

3.     Настрій у мене гарний, бадьорий.

4.     Я продумав усі компоненти уроку.

5.     Я добро знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

6.     Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.

7.     Мені легко з учнями.

8.     Я цілком володію собою.

САМООСВІТА – УМОВА УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

   Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта. Тільки вона може сформувати справді ерудовану та всебічно розвинуту особистість, якою мусить бути освітянин. Самоосвіта молодого вчителя має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.

   У процесі самоосвіти вчитель вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання предмета, матеріали передового педагогічного досвіду, знайомиться з педагогічними та методичними журналами, збірниками. Одними із видів самостійної діяльності вчителя є робота над методичною темою, яка має відповідати тій проблемі, над якою працює школа.

Основні етапи самоосвіти:

1.     Організаційний. Визначається тема, мета, зміст і обсяг, форми самостійної роботи. На цьому етапі доцільно допомогти вчителеві провести самодіагностику власної пізнавальної потреби (розширення, поглиблення, додавання сукупності знань), необхідної для педагогічної діяльності, визначення власних інтелектуальних, особистих можливостей.

2.     Удосконалення теоретичної підготовки з даної проблеми: самостійна робота з літературними джерелами, вивчення досягнень науки, передового педагогічного досвіду тощо.

3.     Упровадження в практику здобутих знань. Добір, аналіз, перевірка нових форм, методів та прийомів роботи.

4.     Осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація форм та методів навчально – виховної діяльності..

5.     Участь у роботі методичних формувань (творчий звіт з проблеми, яка досліджується шляхом самоосвіти,  взаємовідвідування уроків, позакласних заходів).

6.     Самоаналіз своєї самоосвітньої діяльності, підбиття підсумків самоосвітньої роботи над визначеною проблемою. Узагальнення результатів самоосвіти.

   Розроблені основні функції адміністрації школи з підвищення ефективності самоосвітньої діяльності  молодого вчителя (додаток 23) .

 

   Показники ефективності педагогічної самоосвіти – це насамперед якість організованого вчителем навчально – виховного процесу та професійно – кваліфікаційне зростання педагога.

Результати самоосвітньої діяльності вчителя

Картка особистісного зростання педагога включає:

-         Результати вступу до ВНЗ, результати контрольних зрізів.

-         Розробку авторських програм курсів за вибором, факультативів.

-         Результативність участі в олімпіадах.

-         Створення методичних посібників, порадників, випуск збірок.

-         Відкриті уроки, позакласні заходи(шкільні, районні).

Індивідуальний творчий план молодого учителя на рік

№	Розділи	Зміст роб.
1	Підвищення фахового рівня
2	Науково – методична робота з предмета. Інноваційні технології.
3	Позакласна робота
4	Вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду
5	Підвищення психолого – педагогічного рівня
6	Творча робота з класом, батьками

ВІНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ РОБОТИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою.

Рік	Вид контролю	Мета	Терміни	Результат
І рік	Оглядовий	для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми	після 2—3 тижнів роботи вчителя в школі	дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації НВП
	Запобіжний	прогнозування та визначення можливих помилок у роботі, запобігання їм	жовтень	у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.
		визначити, як учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю	квітень
ІІ рік	Персональний контроль	вивчення всієї системи діяльності вчителя	Прот. року
ІІІ рік	Тематичний,  класно-узагальнюючий		Прот. року	Переосмислення приоритетів

За результатами контролю заступник директора складає довідку, яка може бути заслухана на засіданні педагогічної ради, нараді при директорові:

-      визначає фактичний стан справ;

-      аналізує дієвість та ефективність створеної у школі системи роботи з молодими вчителями за результатами даних діагностики та  моніторингу навчальних досягнень учнів тощо;

-      дає рекомендації,  пропозиції щодо вдосконалення  навчально-виховного процесу  та ліквідації недоліків, прорахунків;

-      встановлює  терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни повторного  контролю за виконанням рекомендацій

План роботи заступника директора

з навчально-виховної роботи з молодими вчителями

1.     Ознайомлення вчителя-стажиста з правилами внутрішкільного розпорядку школи, з основними правами і обов’язками педагога ( Закон України « Про загальну середню освіту », статут школи ), з оплатою праці.

2.     У ході вступної бесіди виявити нахили, здібності, потенційні можливості молодого вчителя, його сімейний стан, матеріальне становище, побутові умови.

3.     Закріплення  за вчителем – стажистом наставника.

4.     Надання допомоги молодому вчителю у плануванні його роботи.                                

5.     Ознайомлення вчителя – стажиста з організацією виховної роботи у школі.

6.     Включення вчителя – стажиста до роботи школи молодого вчителя.

7.     Проведення науково-методичною радою роботи щодо вдосконалення професійної майстерності молодого вчителя.

8.     Складання розкладу уроків для організації взаємовідвідування уроків вчителя – стажиста і його наставника.

9.     Проведення діагностування молодого вчителя ( в кінці першого року роботи ).

10.                       Організація самоосвіти молодого вчителя.

11.                        Включення молодого вчителя в роботу майстер-класів, творчих груп.

12.                       Складання пам’яток на допомогу вчителю – початківцю.

13.                       Ознайомлення вчителя з передовим педагогічним досвідом.

14.                       Організація, здійснення внутрішкільного контролю за роботою молодого вчителя.

15.                       Організація і проведення «Дебюту молодого вчителя» (Тижня, Дня молодого вчителя).

   Отже, систематична робота з молодими вчителями  допомагає  молодому вчителю в його професійному становленні, розв’язанні конкретних проблем методики викладання предмета, сприяє  ознайомленню із сучасними методами й технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом і на цій основі  - виробленню власного педагогічного стилю роботи. А це – прямий шлях до створення авторитету молодого вчителя (додаток 25).

Опрацьована література

1.     Бондар О. Менеджмент молодого педагога//Школа. – К.: . - № 8 (56). – 2010. – с.28-38

2.     Бартош В. Організація роботи з молодими учителями// Школа. – К.: . - № 8 (56). – 2010. – с. 39-53

3.     Методична робота в школі: теоретичні засади; система роботи; досвід//Укл. Григораш В.В.. - Х.: Вид. група «Основа»,  2009

4.     Робота з педагогічними кадрами:навчально-методичний посібник. – Х.: Видав.гр. «Основа», 2006. – Випуск № 3 (39)

5.     Молчан Г.П.Організаційно-методична робота з питань адаптації молодих вчителів/ Управління школою №10-11(130-132) – 2006. – ст.44-56

6.     О.Ковальова Робота наставника з молодими вчителями // Школа. – К.: . –

         № 12(72) – 2011. – с.37-39

7.     М.Пахолівецька Організація роботи з молодим вчителями/ Директор школи №40(568) – 2009. – ст..1, 16-25

8.     До вершин майстерності, спецвипуск//Завуч № 22-23(460-461)  

Додатки

Додаток 1

Система роботи з молодими спеціалістами

Директор школи

Рада наставників

Молодий спеціаліст

Методичні оперативки

Самоосвіта

Практичний психолог  школи

Проектна діяльність

Засідання ШПЦК

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Методична  рада

Тиждень ініціативи та творчості молодих спеціалістів („Творча майстерня молодих”)

Школа молодого вчителя

 

Додаток 2

Дорожня карта атаптації молодого вчителя

1.     Збір інформації про вчителя, який має прийти вшколу. Підготовка до його зустрічі з адміністацією навчального закладу.

2.     Перша зустріч. Інтерв’ю. Психологічне налаштування на працю.

3.     Прийом документів.

4.     Інструктаж з техніки безпеки.

5.     Екскурсія по школі. Ознайомлення з основними досягненнями випускників школи.

6.     Представлення молодого вчителя педагогічному коллективу в учительській.

7.     Знайомство з правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу.

8.     Укладання трудової угоди.

9.     Обговорення й уточнення посадової інструкції вчителя.

10.                       Обумовлення педагогічного навантаження.

11.                       З’ясування нахилів, здібностей та вподобань учителя. Залучення до гурткової роботи.

12.                       Вибір наставника та організації  ділової зустрічі з ним.

13.                       Планування робот из молодим вчителем.

14.                       Ознайомлення з робочим місцем учителя в учительській та класній кімнаті.

15.                       Вивчення особистісних рис характеру вчителя.

16.                       Підготовка вчителя до зустрічі з учнями. Знайомство з особливостями класного коллективу.

17.                       Консультативна допомога в підготовці до першого уроку та зустрічі з учнями.

18.                       Представлення вчителя класові.

19.                       Представлення на засіданні педагогічної ради. Вручення беджика, подарунка та пам’ятного листа з побажаннями від педколективу.

20.                       Допомога вчителеві в укладанні програми самоосвіти.

21.                       Відвідування разом із директором або заступником школи уроків у досвідчених педагогів.

22.                       Робота зі щоденником самоосвіти педагогів.

23.                       Залучення до позакласної роботи відповідно до здібностей і нахилів.

24.                       Делегування повноважень, залучення до коллективного управління.

25.                       Презентація перших педагогічних досягнень.

Додаток 3

-  бесіди, анкетування, відвідування уроків, допомога у вирішенні проблем, що виникають, складання програми професійного росту та ін.; - розробка   індивідуальної   програми   професійного   зростання;  -     моніторинг; -     психологопідтримка.

-     діагностування, запровадження різноманітних форм роботи наставника, -     робота «Школи наставництва», що спрямована на допомогу самим наставникам у взаємодії з молодими вчителями.

 

Таблиця 2

Індивідуальна робота адміністрації,                         Індивідуальна робота наставника психолога

Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, спрямованого на співтворчість учителів з різним стажем роботи

2 Організація школи наставництва

            1

Умови успішного професійного становлення молодих учителів у школі

Залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності 3

Самоосвіта 4

Діяльність методичної служби ЗНЗ                              Індивідуальна робота                                               

- залучення учителів-початківців до роботи методичної служби (масові, групові, індивідуальні заняття), ШПЦК, творчих груп навчального закладу, відвідування Школи передового педагогічного досвіду

-          Вивчення дидактичних концепцій, основ самоаналізу педагогічної діяльності,

 

Додаток 4

Особова карта молодого учителя

ПІБ	Пилипенко Микола Володимирович
Назва та рік закінчення навчання у ВНЗ	Красноармійське педучилище, 2012, ІІІ курс Слов’янського ДПУ
Спеціальність за дипломом	Вчитель початкових класів, основ інформатики та обчислювальної техніки в початкових класах
Місце роботи	РКЗО «Веселівська середня загальноосвітня швола І-ІІІ ступенів»
Займана посада (предмет, класи)	Вчитель початкових класів  (2 клас)
Додаткове навантаження (класне керівництво, гуртки, громадське доручення)	Класний керівник 2 класу, керівник гуртка «Веселий комп’ютер»
Належність до ШПЦК	Є учасником ШПЦК початкових класіа
Наставник	Підлипян Т.І, вчитель початкових класів
Термін стажування з наставником	1-й рік
Тема, над якою працює учитель 1 рік	Розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів засобом впровадження інноваційних технологій
Самооцінка досягнутих результатів учителя
Оцінка та рекомендації наставника
Дата Підписи: Директор школи Наставник Молодий учитель	10 жовтеня 2012 року                                    Н.В.Сідаш                  С.І.Михайлюк                  І.В.Куріленко

Додаток 5

Діагностичний інструментарій

Діагностична карта Пилипенка М. В.

№ п/п	Критерії діагностування	Працюю над даним питанням	Хочу познайомитись	Володію питанням	Можу поділитися
1.	Методи і прийоми навчання на різних етапах уроку. Класифікація методів та прийомів навчання.	+
2.	Освітні технології навчання: - проектне навчання; - особистісно орієнтовне навчання; - диференційне навчання.	+ +	+
3.	Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці: робота в парах, у малих групах, індивідуальна робота.			+
4.	Методика формування творчої особистості.	+
5.	Форми і методи тематичного контролю знань.	+
6.	Загальні питання педагогіки та педагогічної психології, психологічні основи навчально-виховного процесу	+
7.	Виховна мета навчально-виховного процесу, проблеми, досягнення: - робота з учнями, які потребують особливої уваги. - робота з батьками.	+ +
8.	Інші питання методики, педагогіки, психології, з якими є потреба ознайомитися.

3.2.Діагностика визначення рівнів професійного становлення молодих учителів

Рівні професійного становлення молодих учителів

Критерії	Показники
мотиваційно-пізнавальний	спрямованість на педагогічну діяльність; настанова на саморозвиток; позитивне ставлення до оволодіння способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками
операціонально-діяльнісний	наявність комунікативних та організаторських умінь, реалізація їх у професійній діяльності; вміння запобігати конфліктних ситуацій, знаходити педагогічно доцільне їх вирішення; уміння планувати і здійснювати науково-методичну діяльність
рефлексивно-оцінний	спроможність оцінювати навчально-виховний процес і діяльність учнів; здатність до аналізу і рефлексії власної професійної діяльності; задоволеність педагогічною діяльністю.

Рівні професійного становлення молодих учителів визначаються за середнім значенням прояву показників обраних критеріїв. Межами розподілу встановлено: 1,0 – 2,4 – низький рівень; 2,5 – 3,9 – середній рівень; 4,0 – 5,0 – високий рівень. Зазначені рівні визначаються  усередненими даними за такою бальною шкалою: 5 балів – ознака виражена дуже сильно; 4 бали – ознака виражена сильно; 3 бали – ознака виражена достатньо; 2 бали – ознака виражена слабко; 1 бал – ознака виражена дуже слабко.

Надаємо змістову характеристику рівнів професійного становлення учителів-початківців.

Низький рівень (1,0 – 2,4 бали) властивий молодим учителям, для яких характерна низька результативність, вони часто витрачають час на вирішення незначних завдань, ставлення до педагогічної діяльності невизначене; склад мотивації є бідним; не володіють способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками; в них відсутня настанова на саморозвиток, пізнавальні та професійно-практичні потреби. Творча активність у таких учителів майже зовсім не виявляється, у них слабко розвинені комунікативні й організаторські здібності; вони не раціонально організовують як свою, так і учнівську діяльність, не вміють налагодити взаємовідносини з учасниками педагогічного процесу (колегами, учнями, батьками), планувати й здійснювати науково-методичну діяльність. Учителі-початківці неадекватно оцінюють результати власної діяльності; недостатньо розвинені вміння управляти собою під час виконання своїх професійних обов’язків, схильні до конфліктів; не вбачають необхідності в зіставленні власних здобутків із досвідом колег; ці вчителі не вислуховують думки інших людей, не вміють правильно висловлювати і відстоювати свою думку, не виявляють схильності до самооцінки та самоаналізу своїх професійних дій, незадоволені педагогічною діяльністю.

Середній рівень (2,5 – 3,9 балів) притаманний учителям, які спрямовані на педагогічну діяльність, мають бажання вдосконалювати свої знання, схильні до творчого пошуку, прагнуть використовувати різні форми роботи, виявляють глибокі та мобільні професійні знання, володіють достатніми організаторськими та комунікативними здібностями, достатньо раціонально організовують учнівську і свою діяльність, уміють встановлювати взаємовідносини з колегами, учнями та їхніми батьками; мовлення цих учителів виразне, вони вміють яскраво висловлювати почуття, переконання, знання та думки. Учителі цього рівня досить об’єктивно оцінюють досягнуті результати, проте не завжди правильно визначають причини негативних результатів, не вміють самостійно визначити шляхи їх усунення. Намагаються не конфліктувати з людьми, які їх оточують, проте не завжди цього досягають. Уміння планувати і здійснювати науково-методичну діяльність здебільшого мають епізодичний характер.

Високий рівень (4,0 – 5,0 балів) характерний учителям-початківцям, які мають стійку спрямованість на педагогічну діяльність, настанову на саморозвиток, позитивно ставляться до оволодіння способами і засобами педагогічної діяльності, необхідними знаннями, вміннями і навичками, беруть активну участь у громадському житті навчального закладу, в них добрі взаємовідносини з колегами, учнями, батьками, вони легко йдуть на контакт. Організаторські й комунікативні здібності вчителів розвинені на високому рівні. У них вироблений індивідуальний стиль діяльності і вони постійно вдосконалюють його шляхом самоосвіти, самовдосконалення, уміють прийняти рішення щодо швидкого включення учнів до пізнавальної діяльності; правильно знаходять рішення у конфліктних ситуаціях, уміють регулювати свій емоційний стан, не конфліктні. Такі вчителі постійно цікавляться досягненнями науки, переймають досвід інших учителів і творчо використовують його в навчально-виховному процесі. Вони достатньо самокритичні, вміють аналізувати свою діяльність, усувати недоліки, правильно визначають причини невдач; усвідомлюють необхідність самовдосконалення, самовираження, реалізації своїх потенційних можливостей у педагогічній професії, задоволені педагогічною діяльністю.

Діагностична анкета молодого спеціаліста

по визначенню стану методичної підготовки

Мета:  визначити рівень методичної підготовки молодих спеціалістів.

Прізвище, ім’я, по батькові  Пилипенко Микола Володимирович

Який предмет викладає    початкові класи (2 клас)

Стаж роботи      1-й рік

Самооцінка здійснюється по шкалі від 1 до 10 балів.

№ п/п	Аспекти професійної діяльності	Самооцінка вчителя
1	Здійснення індивідуального та диференційованого підходу.	5
2	Здійснення міжпредметних  зв’язків.	7
3	Розвиток пізнавальних здібностей учнів.	8
4	Організація самостійної роботи учнів.	7
5	Використання інноваційних технологій.	7
6	Вибір оптимальних методів навчання.	6
7	Вибір оптимальних форм проведення уроків	6
8	Формування в учнів мотивації навчання.	6
9	Вивчення передового педагогічного досвіду з предмета	5
10	Реалізація виховної мети уроку.	5
11	Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання.	4
12	Реалізація принципів розвивального навчання.	5
13	Визначення рівня навчальних досягнень учнів.	5
14	Уміння зберегти працездатність учнів.	6
15	Уміння підтримати дисципліну учнів на уроці.	7
16	Організація робочого місця вчителя.	7
17	Організація позакласної роботи з предмета.	7
18	Уміння раціонально використовувати час уроку.	6
19	Виконання санітарно-гігієнічних вимог до уроку.	7
20	Уміння здійснювати самоаналіз уроку.	5
21	Володіння методикою роботи з обдарованими дітьми	5
22	Методика організації роботи з учнями з початковим рівнем н.д.	5
23	Методика проведення уроків різних типів.	7
24	Вміння писати конспекти уроків.	7
25	Вміння добирати тексти контрольних робіт.	7
26	Ведення тематичного обліку знань.	8
27	Володіння вимогами щодо ведення шкільної документації.	7
28	Організація групової форми роботи на уроці.	8
29	Здатність до самоосвіти.	7
30	Бажання працювати.	10
	Всього	185

1 – 100 балів – низький рівень,

101– 200 балів – середній рівень,

200– 300 балів – високий рівень

3.4.А Н К Е Т А молодого  вчителя

(проводиться в кінці першого року роботи)

Куріленко І.В., 2010-2011 н.р.

1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту;

д) під впливом інших чинників , яких?).

_______________________________________________________________

2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити):

а) так; б) ні; в) не знаю.

________________________________________________________________

3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити):

а) так; б) байдуже; в) ні.

__________________________________________________________________

4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

е) робота над темою самоосвіти;

д) методична робота;

є) громадська діяльність.

________________________________________________________________

5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так; б) не знаю; в) ні.

________________________________________________________________

6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОП);

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

________________________________________________________________

7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити):

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

ж) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з інших боків (яких?).

________________________________________________________________

8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

ж) не можу визначитися.

________________________________________________________________

9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;

б) задовільно;

в) незадовільно.

________________________________________________________________

10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;

б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме).

____________________________________________________________________

3.5.А Н К Е Т А

вивчення запитів молодих  учителів

(проводиться в кінці навчального року)

1.                 Які уроки своїх колег Ви відвідали?

2.                 Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

3.                 Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

4.                 Яку допомогу Ви дістали від наставників?

5.                 Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

6.                 Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?

7.                 Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

8.                 Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази?

9.                 Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

10.            Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

11.            Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

12.            Які загальношкільні заходи (педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя, тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

13.            Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

14.            Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

15.            Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

16.            Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

17.            Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

18.            Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

19.            Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими?

20.            Чому?

                                                              Додаток 6

Пам’ятка для створення позитивного іміджу молодого вчителя

1.     Риси обличчя, фігура, зріст людини існують незалежно від бажання, тому сприймайте себе таким, яким ви є.

2.     Зверніть увагу на свій голос. Грубі, пискляві, різкі, надривні ноти в розмові дратують оточення,свідчать про відсутність навичок культурного поводження.

3.     Краса людини передбачає скромність, тактовність, ввічливість, повагу, відкритість. Навпаки, невміння стримувати негативні емоції, цинізм, нахабність, гордовитість не поєднуються з поняттям «приємна людина».

4.     Посміхайтеся. Похмурий настрій або поганее поводження псують не тільки ваше обличчя, а й настрій оточення.

5.     Одягайтеся зі смаком. Кажуть, що «гарний смак пермагає моду». Головний принцип – виробити індивідуальний стиль в одязі, прикрасах, зачісці. Важливо – чистота й охайність в одязі.

6.     Зачіска – це своєрідна візитна картка кожної людини, тому що вона підкреслює особливості її характеру й способу життя.

7.     Стежте за мімікою й жестами. Психологи встановили, що у взаємодії людей 60-80% інформації передається за рахунок рухів, міміки, жестів і лиш 20-40% -- за рахунок слів, інтонації й голосу.

Додаток 7

Правила для вчителя

1.     Учитель мусить за будь – яких обставин поважати почуттчя власної гідності кожного учня й формувати в дітей ці почуття.

2.     Тільки глибока повага й довіра, щира любов до дітей, дбайливе  тавлення до їхніх моральних почуттів можуть створити атмосферу взаєморозуміння.

3.     Справедливість в оцінці навчальних досягнень і вчинків – один із найважливіших регуляторів моральних відносин.

4.     Сердечність. Чуйність, теплота. Турбота про дитячу радість – моральні якості вчителя, які визначають норми його взаємин із дітьми.

5.     Допомога дітям у важкі моменти – одна з моральних норм, що регулюють стосунки між учителем та учнями.

6.     Педагогічна етика не приймає безконфліктного виховання, але вирішувати моральні конфлікти необхідно не методами адміністративного тиску, а шляхом знаходження компромісних рішень.

7.     Учитель має довіряти думці учнівського коллективу, постійно радитися з учнями, вивчати їхні думки й зважати на них.

8.     Берегти самолюбство школярів, під час спілкування враховувати рівень їхньої самооцінки, не допускати в спілкуванні злої іронії й зверхності.

9.     Учителеві варто уважно підходити до оцінки моральних учинків дітей, старанно вивчати мотиви їхніх учинків.

10.                       Розумно використовуючи різні форми учнівського самоврядування, учителеві варто поступово спрямовувати громадську думку на вдосконалення системи моральних відносин, її саморегулювання.

11.                       Учитель не повинен зловживати довірою учнів.

12.                       Учитель не повинен ділити своїх вихованців на улюблених і нелюбих.У кожному учневі він мусить шукати й знаходити позитивні якості й сааме на них будувати свої стосунки з ним.

  

Додаток 8

Анкета молодого вчителя

1.     Чому Ви вирішили здобути саме цю професію?

2.     Для вирішення яких проблем Ви хотіли б одержати психологічну допомогу?

3.     Якою мірою Ви задоволені Вашими стосунками з колегами?

4.     Що Вас турбує нині як молодого спеціаліста?

5.     Як оцінюється Ваша робота на даному етапі з боку адміністрації?

6.     Чи задовольняє Вас кількість методичної допомоги з боку вчителя-наставника?

7.     Як проходить Ваша адаптація серед колег?

8.     Чи задовольняють Вас стандартні розробки уроків?

9.     Чи є у Вас особисті розробки з упровадженням інноваційних технологій у роботі з учнями?

10.                       Чи потрібна Вам методична допомога у використанні індивідуального підходу, диференційованого підходу, нових сучасних технологій?

11.                       Чи готові Ви нині відповідати на запитання батьків на батьківських зборах?

12.                       Чи знайомі Ви з віковими особливостями учнів?

Анкета для вивчення запитів молодих учителів

1.     Із якими труднощами Ви стикаєтеся в процесі використання навчально-матеріальної бази кабінету?

2.     Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

3.     Що можна зробити для підвищення рівня роботи Школи молодого вчителя? Чи допомагає вона Вам у роботі?

4.     Які форми роботи школи Ви запам’ятали? Чому?

5.     Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка існує в школі?

6.     Що нового Ви дізналися під час відвідування уроків свого наставника?

7.     Які методичні прийоми Ви опанували, які вміння вдосконалили протягом року?

8.     Яку методичну допомогу Ви хотіли б мати від методичного кабінету школи?

9.     Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік.

Додаток 9

Діагностична карта молодого вчителя

№	Зміст питання	Самоаналіз
1	Методи навчання та активізація пізнавальної  діяльності учнів
2	Дидактичні основи конструювання уроків різних типів
3	Самоаналіз сучасного уроку
4	Інші форми організації навчання
5	Дидактичні основи комп’ютерізації  навчання
6	Володіння традиційними методами і прийомами навчання
7	Володіння інноваційними методами і прийомами навчання
8	Технологія співпраці
9	Технологія особистісно зорієнтованого навчання
10	Використання комп’ютера при викладанні предмета
11	Розв’язання психологічних та педагогічних конфліктів

Додаток 10

Анкета

наставника молодого вчителя

Просимо вас поділитися своїми думками про проблеми наставництва.

Дайте відповіді на такі запитання:

1.     Скільки років працює вчителем ваш стажист? Який він ваш молодий учитель?

2.     Що він знає (необхідне підкреслити): теорію предмета, основи психолого – педагогічної науки, методику викладання предмета.

3.     Чи вміє він (необхідне підкреслити): правильно будувати урок, визначити триєдину мету, створювати навчально – мовленнєві та проблемні ситуації, активізувати пізнавальну діяльність учнів, проводити диференційовану роботу на уроці. Які етапи уроку може планувати краще? (перерахувати)

4.     Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета?

5.     Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?

6.     Чого не вміє робити (перерахуйте його слабкі сторони). Причини такої ситуації: небажання працювати, слабка підготовка ВНЗ, відсутність педагогічних здібностей,безвідповідальність.

7.     У чому ви надали допомогу молодому вчителю?

8.     Що на вашу думку є головним у наставництві?

9.     Ваші пропозиції  щодо вдосконалення наставництва?

Додаток 11

Рекомендації до роботи наставника зі стажистом

1.     Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей

2.     Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів із їх подальшим обговоренням.

3.     Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний  їх аналіз.

4.     Спільне складання конспектів уроків.

5.     Допомога у розробці позакласних заходів.

6.     Надання рекомендацій щодо самоосвіти.

7.     Ознайомлення з науково – методичною літературою.

8.     Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

9.     Допомога у роботі з «важкими» дітьми та їх сім’ями.

10.                      Залучення до методичної, громадської  роботи.

Додаток 12

               Рекомендації щодо планування роботи з молодими вчителями

1-й рік роботи

   У плані протягом року передбачаємо:

1.     Завдання школи професійної адаптації молодих і малодосвідчених вчителів.

2.     Сучасні вимоги до типу і структури уроку.

3.     Сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу.

4.     Формування у класного керівника-початківця досвіду роботи з учнями.

5.     Розробка тематичних планів за структурою.

6.     Вивчення досвіду майстрів педагогічної справи.

7.     Проведення декади ініціативи й творчості молодих учителів.

8.     Визначення рівня підготовки молодих вчителів за рік.

9.     Складання плану на наступний рік.

2-й рік роботи

1.     Розуміння значення і можливості навчального предмета.

2.     Аналіз якості знань, умінь та навичок учнів. Типові недоліки у викладанні за новими програмами.

3.     Прийоми й методи організації та проведення самостійної роботи учнів.

4.     Формування досвіду роботи з батьками.

5.     Вивчення досвіду роботи майстра педагогічної справи.

6.     Проведення декади ініціативи й творчості молодих учителів.

7.     Визначення рівня підготовки молодих учителів за 2 роки

8.     Складання плану роботи на наступний рік

3-й рік роботи

1.     Активізація пізнавальної діяльності учнів.

2.     Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі формування знань.

3.     Розвиток навчально- пізнавальної діяльності учнів у процесі формування, удосконалення навчальних умінь.

4.     Диференційований підхід до учнів у процесі навчання.

5.     Педагогічна творчість як основа формування педагогічної майстерності.

6.     Дитяча обдарованість, її вияв та стимулювання.

7.     Розробка навчально-виховних планів із найбільш складних тем.

8.     Вивчення досвіду роботи майстрів педагогічної праці.

9.     Проведення декади ініціативи та творчості молодих учителів.

10.                       Визначення рівня підготовки молодих учителів за 3 роки

Додаток 13

                 Тренінг адаптації молодих педагогів до роботи

·        Мета: допомогти молодому спеціалісту відчути впевненість у собі та набратися

·        досвіду у своїй роботі.

·        Завдання: за допомогою рольових ігор та вправ допомогти молодому педагогу знайти вихід із будь – якої ситуації ,яка може скластися. Створити і підкріпити

·        імідж успішного спеціаліста.

·        Хід заняття.

Незалежно від того, де перебуває вчитель, атмосфера навколо нього – це відбиток його індивідуальності. Молодий учитель - учорашній студент, який переступив поріг школи. І тепер ким вона для нього стане – лагідною мамою, чи сердитою мачухою, залежить від нього.

За допомогою цього тренінгу для молодих, в майбутньому майстрів педагогічної праці, були створені умови, в яких вони максимально зможуть наблизитися до педагогічної майстерності. В цьому тренінгу використані, в основному рольові вправи та ігри за допомогою яких молоді педагоги зможуть програти ті проблеми і ситуації, які виникнуть перед ними під час роботи. 

Метою тренінгу є сприяння психологічної адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі, зокрема: корекція хибних очікувань і типових ілюзій щодо роботи, підвищення самооцінки та впевненості у собі та у своїх знаннях, адже часто молоді педагоги сумніваються у своїх можливостях, та добір оптимальної стратегії професійної діяльності.

Звичайно даний тренінг не може гарантувати стовідсоткову адаптацію, а лише може сприяти прискоренню цього процесу, програти ті можливі ситуації, які можуть статися у роботі, щоб на майбутнє при виникненні такої ситуації вже не викликало паніки, а можна було спокійно розібратися у ній.

Заняття1.

Вправа 1. «Знайомство»

Всім учасникам групи потрібно назвати своє ім’я, а на спеціальному аркуші паперу намалювати уявний герб, в якому буде розкрита особистість кожного учасника. Після завершення завдання кожен учасник по черзі розповідає про свій герб і пояснює чому намалював його саме таким. Наприклад якщо людина любить музику, то вона може зобразити себе у вигляді ноти чи якогось улюбленого інструмента.

Вправа 2. «Три стани особистості за Е. Берном».

Мета: усвідомлення учасниками факту свого існування, формування вмінь спілкування із самим собою.

Часто можна зловити себе на думці, що ми робимо щось, але не знаємо чому, відчуваємо щось, але не знаємо причин цього. Саме у таких ситуаціях можна згадати про 4 сфери свідомості і уважно при­слухатися до кожної з них. Перш ніж самому розпочати роботу варто з’ясувати на якій стадії знаходишся особисто ти сам. Тож…

Тест «Визначення трьох станів особистості» (автор Ю. Акименко).

Інструкція. Оцініть наведені нижче висловлювання в балах від 0 до 10.

1. Мені часом не вистачає витримки.

2.Якщо мої бажання заважають мені, я вмію їх стримувати.

3.Батьки, як більш зрілі люди, мають влаштовувати сімейне життя своїх дітей.

4.Я інколи переоцінюю свою роль у деяких подіях.

5.Мене ошукати нелегко.

6.Мені сподобалося бути вихователем,

7.Інколи мені хочеться побешкетувати, як маленькому.

8.Гадаю, я правильно розумію всі події, які відбуваються.

9. Кожний мусить виконувати свій обов'язок,

10.Часто я роблю не так, як треба, а як хочеться.

11.Приймаючи рішення, я намагаюся передбачити всі його наслідки.

12.Молодше покоління має вчитися у старших, як йому треба вчитися.

13.Я, як і будь-хто, буваю образливим.

14.Мені вдається побачити в людях більше, ніж вони про себе говорять.

15.Діти мають обов'язково виконувати вказівки батьків.

16.Я — людина, яка схильна захоплюватися.

17.Мій основний критерій оцінювання людини — об'єктивність.

18.Мої погляди непохитні.

19.Трапляється, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочу поступатися.

20.Правила доцільні тільки доти, доки вони корисні.

21.Люди повинні дотримуватися всіх правил, не зважаючи на обставини.

Обробка результатів: підрахуйте окремо суму балів у рядках таблиці:

1, 4, 7, 10, 13, 16, 19 — «дитячий» стан особистості;

2,5, 8, 11, 14, 17, 20 — «дорослий» стан особистості;

3,6, 9, 12, 15, 18, 21 — «батьківський» стан особистості.

Виконавши тест, кожен із Вас отримає модель своєї особистості, де кожна складова особистості займає певне місце. Чим більше балів має певний стан особистості, тим важливіше місце він посідає у Вашій душі.

На підставі цієї класифікації можна говорити про три моделі особистості людини, в основі яких — перевага одного зі станів особистості.

Врахування потреб кожної субособистості допоможе Вам налагодити оптимальні стосунки зі своїми рідними, друзями, знайомими, відчути душевний комфорт.

Вправа 3 . «Хто ти є».(15- 20 хв.) (за матеріалами г.Психолог №38(86), 2003 р.)

Учасникам групи пропонуються теми для обговорення:

·        Назви свої позитивні риси?

·        З якою твариною я себе асоціюю і чому? Якою твариною я хотів би бути і чому?

·        Моя мрія?

Потім проводиться групове обговорення вправи, з’ясовується, що було найскладнішим і найважчім у вправі, а що найлегше.

Обговорення групи щодо завдань заняття, висловлення своїх вражень і почуттів.

Заняття 2

Вправа 1. «Моє Я» (за матеріалами г. Завуч № 28 (214), 2004р.).

Наше «Я» — одна з най­складніших загадок. Іноді «Я» має здоровий глузд, іноді — це голос творчої фантазії. А буває — прояви безтурботності та нерозсудливості. Деякі дії ми виконували взагалі всупереч своїй волі. Ми знаємо, що «Я» утворюється пластами, як земна кора — чим глибше, тим давніші пласти власного самоусвідомлення. Давайте здійснимо екскурсію, занурюючись у власне «Я».

1.Це «Я» можна зобразити у вигляді дерева з різними гілочками та глибоким корінням. Одна з верхніх гілочок —зовнішнє «Я». Це може бути графічний символ, а може бути і якесь слово.

2.Інша гілочка «Я» — в службовій діяльності, у роботі або навчанні. Зобразіть його словом чи символом.

3.Наступна гілочка — «Я» в сім'ї. Зобразіть і цей символ.

4.Ще одна — Ваше «Я» в колі друзів і знайомих. Зобразіть його.

5.Особливу гілочку займе. Ваше сексуальне «Я». Зобразіть і це. Можна показати також декілька гілочок Вашого «Я» в різних компаніях і ситуаціях, враховуючи хобі, інтереси, різні види діяльності.

6.Вийшла досить екзотична крона. Кожний листочок у ній відображає Вашу індивідуальність.

       Тепер можна зобразити коріння. Нехай самокритично будуть зображені Ваші самобутні якості: наполегливість, доброта, романтизм, фантазія, слабкість, досконалість уподобання, почуття гумору — весь букет Ваших фундаментальних якостей.

7.Обговоріть малюнки з усіма. Якщо гілочки прошелестять схвалення, а коріння міцно та гордо триматиме дерево верхівкою догори — проглядається гармонія.        

Вправа 2. «Драбина взаємодопомоги».

Учасники отримують завдання написати на аркуші свою найбільшу проблему чи страх у роботі з дітьми.

Після цього потрібно передати свій аркуш сусіду справа, в той час як ви самі отримуєте  аркуш з проблемою від сусіда зліва. Ви зі своєї точки зору рекомендуєте сусіду, як краще вирішити його проблему, після чого знову передаєте аркуш направо і так далі по колу, доти, поки до вас не повернеться вам аркуш з рекомендаціями від усієї групи при рішенні вашої проблеми. Таким чином, ви вирішили чи спробували допомогти всім учасникам у їхніх труднощах, а вони у ваших.

Вправа 3. «Портрет ідеального вчителя».

     Учасники діляться на 2 групи.

1 – групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.

2 – група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.

Кожна група зачитує і захищає свого вчителя  і свій список. В кінці ми виділяємо, які помилки не потрібно допускати у своїй роботі, щоб не стати поганим вчителем – спеціалістом, а чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом.

Обговорення.

Звичайно, навіть у самого успішного вчителя, були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той вчитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

Заняття 3

Вправа 1. «Зіграй учителя» (за матеріалами г. Завуч № 28 (218), 2004р.).

На заздалегідь виготовлених аркушах завданням вниз на столі розміщені ролі, які повинні розіграти учасники. Їм потрібно зіграти роль вчителя, але не себе справжнього, а того якого вони отримають написаного на аркуші паперу.

Наприклад, зіграти роль сурового і доброго, творчого і пасивного, активного і флегматичного, нудного і абстрактного, запального і педантичного, ролі можуть бути абсолютно різноманітними. Після того, як кожен учасник програє ту чи іншу роль, всім іншим пропонується обрати, який образ був цікавішим і яким би сам учасник хотів би бути. Можливі експерименти.

Висновок: з цієї вправи чітко випливає, як ми себе представимо, так до нас і будуть відноситися. Тож не варто соромитися чи боятися впроваджувати щось нове та експериментувати.

Обговорення :

-         що саме робить людину позитивною чи негативною?

-         запитання учасників групи?

Вправа 2. «Мій ідеал» (за матеріалами г. Завуч № 28 (218), 2004р.).

Кожен має певний ідеал і той еталон, на якого нам хочеться бути схожим, не через якісь матеріальні якості, а за певних індивідуальних особливостей вашого еталону. Тому зараз ми спробуємо описати ті якості характеру, за які ми цінуємо ту чи іншу людину і це не обов’язково має бути зірка кіно чи спорту. Це може бути близька людина. Напишіть, на кого ви хочете бути схожі і поясніть чому?

Обговорення.

Заняття 4.

Вправа 1. «Думка та її сила» (за матеріалами г. Завуч № 28 (218), 2004р.).

Підвищення мотивації професійної діяльності пов'язане з актуалізацією життєвих планів, мріями щодо професійної самореалізації.

Групова дискусія «Чи можна силою думки формувати життєві події?».

Тренер пропонує для обговорення таку точку зору.

У сучасних теоріях побутує думка: те, про що ми думаємо і мріємо з високою інтенсивністю, здійснюється. Тому велике значення мають наші внутрішні запити. Керуючись життєвим досвідом, люди часто не наважуються мріяти «про велике» (успішну кар'єру, великі професійні досягнення, велике багатство), а мріють про дрібниці, які їм здаються цілком можливими: купити нову сумочку, поїхати в санаторій тощо. Виявляється, це помилка: таким шляхом ми «розмінюємо» свої душевні сили на дрібниці. Обговорення та заслуховування думок учасників групи.

Вправа 2. «Хочу, не хочу» (за матеріалами г. Психолог № 38(86), 2003 р.).

Всім учасникам групи дається завдання розділити аркуш паперу навпіл. В одній колонці написати ті риси характеру, які подобаються в собі і які хотів би розвинути, а в іншій ті , які хотів би позбутися і які не подобаються. Потрібно проаналізувати власні позитивні та негативні риси характеру, для подальшого налагодження духовної гармонії та кращого розуміння себе, такими як ми є.

Обговорення групою проведеного заняття.

Заняття 5.

Вправа 1. «Я – ідеальне».   

Мета : націлити групу на саморефлексію та вміння прислухатися до себе.

1.Заплющте очі і якийсь час думайте про конкретний образ у контексті певної особистісної цінності. Нехай він виникне перед Вашим внутрішнім зором.

2.Тепер уявіть, якими б Ви були, якби повною мірою володіли цією цінністю. Нехай цей образ сформується в усіх деталях. Подивіться, як ця цінність проявляється у погляді, положенні тіла, виразі обличчя. Спочатку образ може бути недостатньо стійким, розмитим, з'являтися і зникати. Але і в такому разі він впливатиме на Вашу підсвідомість. Спробуйте втримати подумки цей образ, примушуючи його повніше проявляти вибрану Вами цінність.

3.Уявіть, що Ви входите в цей образ і утворюєте з ним одне ціле (ніби одягаєте нове вбрання). З'єднавшись із ним, відчуйте, що його цінність стала частиною Вас. Уявіть, як відчувається повнота володіння цією цінністю. Відчуйте, що вона проникла в кожну клітину, тече по жилах,  Уявіть, що ця цінність пронизує Ваші почуття, думки.

4.Уявіть себе в одній чи кількох ситуаціях із повсякдення, проявіть цінність, якої Ви набули. Детально уявіть, як розвиватимуться ці ситуації.

5.Розплющте очі й намалюйте цей образ чи його символ. Якщо у Вас не виникло ніякого образу, тоді просто почніть малювати, і він з'явиться.

6.Відтак запишіть думки, суголосні цьому образу, опишіть емоційні переживання, що виникли у Вас. Поясніть смисл вашого малюнка, як він пов'язаний з Вашим повсякденним життям?

7.Дайте собі відповідь на запитання: «На основі яких переконань, мотивів, переживань я вважаю модель конкретного образу «Я» ідеальною?

8.Наприкінці вправи викличте в себе бажання діяти весь день до ідеалу.

Вправа 3. «Рука дружби».

Мета: залишити спогади про проведений разом час, та враження під час них.

Кожен учасник групи обводить на своєму аркуші праву руку, підписує своє прізвище і передає по колу своєму сусідові, де кожен пише свої побажання. Вправа продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого власника.

Обговорення усього курсу загалом: вислуховування вражень учасників групи під час занять та побажань один одному.

В кінці кожен учасник пише на спеціальних аркушах свої враження стосовно проведених занять і побажань на майбутнє.

Додаток 14

Сценарій свята утвердження молодого вчителя

«Педагогічний світанок»

         Лунають акорди музики

Ведуча:

- Добрий день, дорогі друзі! Найтепліші, найщиріші вітання педагогам, гостям, людям з палким серцем, ласкавою усмішкою, мудрістю і щирістю.

Кожна людина неповторна. Це істина. Тому педагогіка є найбільш складною і суперечливою формою людської діяльності. Тому й неможливо педагога навчити педагогіки. Педагогіки необхідно вчитися все життя. Недарма говорять: «Учитель живе до тих пір, поки він учиться, перестає бути вчителем той, хто перестає бути учнем».

Наше свято утвердження молодого вчителя «Педагогічний світанок» ми відкриваємо парадом молодих спеціалістів нашої школи.

Під музику маршу до зали входять молоді вчителі, ведуча  представляє їх.

- З кожним роком на освітянському обрії нашого закладу з'являються нові імена молодих учителів, які вирішили присвятити своє життя дітям. Іноді здається, що працюючи поруч, зустрічаючись майже щодня, ми добре знаємо один одного. Але оскільки наші молоді вчителі працюють один чи два роки, то саме на святі «Педагогічного світанку» ми матимемо можливість більше дізнатися про наших молодих учителів.

І. Педагогічний портрет учителя

- Розпочинаємо наше свято з педагогічного автопортрета наших учителів, який дозволить нам дізнатися про історію приходу в педагогіку, їх перші враження від зустрічі з учителями, колегами, про власні захоплення.

ІІ. Вирішення психолого-педагогічних ситуацій

- Пропонуємо молодим педагогам психологічні ситуації, які могли б трапитися з будь-яким учителем на уроці або в позаурочний час. Цікаво почути, яке рішення вони оберуть. На обдумування – 1 хвилина.

Звучить музика

Ситуація 1. Учень приносить до школи ручного пацюка. У такий день усі уроки йдуть «шкереберть». Що робити?

Ситуація 2. Один з учнів постійно демонструє свою ерудицію, часом ставлячи вас у безвихідь. Як учителю себе поводити?

Ситуація 3. Під час пояснення нового матеріалу учень ставить запитання, посилаючись на протилежне твердження іншого вчителя. Як поводитися в такій ситуації?

Ситуація 4. У класі є лідер, який явно негативно впливає на дітей. Як поводитися класному керівнику, вчителю?

Ситуація 5. У класі є дитина – «слабак», як називають його однокласники, які не пропускають нагоди, аби познущатися над фізично і психічно слабким хлопчиком. Як учителю допомогти такій дитині?

Ситуація 6. Учень «залетів» до класу з пропелерем. Ви викликали батька в школу. Наступного дня відкриваються двері і «залітають» син і батько, обидва з пропелерами. Як ви відреагуєте?

ІІІ. Вірш. Робота в групах

- Нове завдання для наших молодих учителів. Ви об'єднуєтеся у дві команди і вам потрібно скласти за 2 хвилини вірш, використовуючи запропоновані слова. Подивимось, як ви умієте працювати в групах.

1.     Каструля, дошка, книга.

2.     Годинник, гарбуз, указка.

Звучить музика

ІV. Реклама навчального закладу. Робота в групах

- Сучасне телебачення не може існувати без реклами, отже, і на нашому святі теж повинна бути рекламна пауза. Наступний етап – реклама нашого навчального закладу.

V. Розповідь про школу майбутнього

- Наступний етап нашого свята «Домашнє завдання». Наші вчителі склали оповідання про школу майбутнього, використовуючи такі слова: урок, учень, інспектор, зарплата, учитель, директор, комп'ютер, хата.

VІ. Моє хобі

Учитель, учитель, учитель ...                       Це - дар, це – хвала, це – талант!

З вас кожен у думках – лірик,                     З вас кожен в душі – музикант.

Ви вмієте грати на струнах,                         Ви вмієте серцем співать.

- А зараз молоді вчителі розкажуть нам про своє улюблене заняття й покажуть свої уміння аудиторії.

(Виступ молодих учителів).

- Ми переконалися, що наш колектив поповнився здібними вчителями. Ви добре продемонстрували свої вміння. Для підтвердження вашого статусу вчителя покляніться гідно нести це звання.

Клятва

Я,  ________________ перед обличчям своїх колег та представниками учнівського й трудового колективів урочисто обіцяю:

-         любити кожну дитину, як свою рідну; сприяти її вихованню та особистому росту;

-         завжди і в будь-якій ситуації поводитися чесно і справедливо;

-         багато вчитися і добре вчити;

-         бути зразком у стосунках з учнями, їх батьками і колегами по роботі;

-         усією своєю педагогічною діяльністю сприяти росту авторитету рідного навчального закладу і вчительській професії.

Слова привітання

-         Слово для привітання надається директору школи.

-         З вітальними словами до вас звертаються колеги.

         - Ось і добігло кінця наше свято утвердження молодого вчителя «Педагогічний світанок». Мені хочеться завершити наше свято побажанням
В.О. Сухомлинського: «Будь майстром, поетом, художником у справі, яку ти любиш. Немає такої професії, в якій людина не змогла б дістатися вершини майстерності».

Тож творчих вам злетів, натхнення, здоров'я і безмежної любові!

Звучить музика. Фотографування.

                                                              Додаток 15

Психолого – педагогічний практикум для молодих вчителів

«Професійна спрямованість особистості педагога»

Мета: ознайомити молодих спеціалістів з особливостями професійної спрямованості вчителя, сприяти самопізнанню власних особливостей професійної спрямованості, попереджати розвиток професійних деформацій.

Обладнання: клейкі аркушики, 4 аркуші паперу А4, фломастери.

Хід практикуму

Вступне слово психолога.

   Шановні молоді педагоги! Ми зібралися для того, щоб з’ясувати  деякі проблеми педагогічної діяльності, зокрема особливості професійної діяльності вчителя.

   Нині триває період вашої адаптації до професії, професійне становлення й самоствердження. Це важливо. Від того, як молодий учитель упорається з цим, залежить і його внутрішній стан (самоповага, урівноваженість, задоволеність життям), і його зовнішні прояви – ставлення молодого вчителя до людей і людей до нього. І, крім того, стан психічного здоров’я.

   Сьогодні ми працюватимемо так: після знайомства й висловлення ваших очікувань від заняття розглянемо особливості професійної спрямованості вчителя, за допомогою самоаналізу й запитальника визначимо особливості вашої професійної діяльності, розглянемо ознаки професійної деформації особистості вчителя й підіб’ємо підсумки заняття.

   Допомогти вам розв’язати ці проблеми – мета наших занять.

Вправа «Самопрезентація»

Мета: сприяти усвідомленню молодим педагогом своєї індивідуальності, розвивати вміння самопрезентації.

Хід вправи. Кожен учасник називає своє ім’я й формулює своє життєве кредо.

Вправа «Очікування»

Мета: допомогти молодим педагогам зрозуміти власні очікування й потреби, усвідомити, наскільки вони збігаються з очікуваннями й потребами інших.

Хід вправи. Учасники пишуть свої очікування на клейких аркушиках жовтого кольору, озвучують їх і прикріплюють аркушики на плакат у верхній частині зображення піскового годинника.

Інформаційне повідомлення «Особливості професійної спрямованості педагога»

   Американський психолог А.Маслоу вважав: для того щоб людина повноцінно прожила своє життя, вона мусить задовольняти 5 базових потреб. Це:

1)    Самоактуалізація здібностей, талантів;

2)    Повага: визнання й оцінки;

3)    Любов і прихильність;

4)    Безпека;

5)    Фізіологія потреби.

   Якщо звузити цей погляд до життя в професії, то щаслива та людина, якій професія дає задоволення цих потреб. Самореалізація є, звичайно, явищем глибоко індивідуальним. Самореалізація в професії вчителя – теж. Але можна виділити 4 основних типи самореалізації педагогів залежно від типу особистості.

   Умовно назвемо їх так: організатор, предметник, комунікатор, інтелігент.

   Для організатора важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої якості вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати позакласні заходи, він уміє розбудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділової  співпраці, відповідальності.

   Учитель-предметник реалізує  свій інтелект, глибокі фахові знання. Він  поважає інтелект і виховує його в учнів засобами свого предмета. Це професійно компетентна й творча людина, вірна своїй професії. Для неї виховувати – це навчати, зацікавлювати своїм предметом.

   Учитель – комунікатор реалізує в професії  вчителя потребу в спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди в курсі проблем їхнього особистого життя. Він доброзичливий, чуйний, привабливий, високоморальний. Його вплив на дітей насамперед емоційний, через пошук щляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому легко зрозуміти особистість учня загалом, він дружить із ним.

   Учитель – інтелігент реалізує в професії свою потребу в духовності, високі моралі і виховує ці якості в дітей. Це людина з високою загальною культурою, високим рівнем інтелекту, високими моральними якостями, постійно духовним пошуком. Його вплив глибоко просвітницький. Він виховує своєю особистістю, власними прикладом.

   Жоден із цих типів не є кращим або гіршим. Кожний має свої переваги й недоліки, і кожний є необхідним. Кожний учитель через особливості своєї професії виступає і як предметник, і як інтелігент. Ми говоримо про індивідуальні особливості, які дають можливість із меншими витратами сили й часу виконувати яку – небудь із цих функцій.

Вправа «Про мене сказали б…»

   Мета: виробити вміння оцінювати особливості своєї професійної спрямованості з позиції сторонньої людини; допомогти молодим учителям усвідомити результати діагностики, сильні і слабкі сторони своєї діяльності.

   Хід вправи. Педагоги оцінюють особливості своєї професійної спрямованості у відсотковому відношенні за власними спостереженнями й презентують їх по черзі, продовживши фразу: «Про мене сказали б, що я…»

Діагностика типу професійної спрямованості молодих педагогів

   Мета: визначити особливості типу професійної спрямованості молодих учителів.

   Хід вправи. Правила роботи з психологічними тестами:

-         У психології не буває правильних або неправильних відповідей – тільки ті, які підходять або не підходять вам.

-         Перша думка. Що прийшла до вас із підсвідомості, – найбільш правильна.

   Інструкція. У цьому запитальникові перелічені якості, які можуть бути властиві вам більшою мірою. Можливі 2 варіанти відповідей:

А) правильно, ця якість типова для мого поводження (або властива мені меншою мірою).

Б) неправильно, це нетипово для мого поводження (або властива мені меншою мірою).

   Прочитайте твердження й виберіть один із варіантів поводження:

1.     Я цілком міг би жити сам, далеко від людей.

2.     Я часто перемагаю інших своєю самовпевненістю.

3.     Глибокі знання мого предмета можуть істотно полегшити життя людині.

4.     Люди повинні більше, ніж сьогодні, дотримуватися законів моралі.

5.     Я уважно читаю книжку, перш ніж повернути її в бібліотеку.

6.     Мій ідеал робочої атмосфери – тиха кімната з робочим столом.

7.     Люди говорять, що мені подобається робити все власним (оригінальним) способом.

8.     Серед моїх кумирів є особистості вчених, які зробили внесок у мій предмет.

9.     Люди вважають, що я зовсім не здатний на брутальність.

10.                       Я завжди уважний до того, як я одягнений.

11.                       Буває, що весь ранок я не хочу ні з ким розмовляти.

12.                       Мені важливо. Щоб у всьому, що мене оточує, не було безладдя.

13.                       Більшість моїх друзів – люди, чиї інтереси мають багато спільного з моєю професією.

14.                       Я часто аналізую свою поведінку.

15.                       Удома  я поводжуся за столом так само, як у ресторані. 

16.                                                                                                                                                                                                                                                                   У компанії я даю іншим можливість жартувати й розповідати різні історії.

17.                                                                                                                                                                                                                                                                   Мене дратують люди, які не можуть щвидко приймати рішення.

18.                                                                                                                                                                                                                                                                   Якщо в мене є трохи вільного часу, то я вважаю за краще починити щось із мого предмета

19.                                                                                                                                                                                                                                                                   Мені незручно клеїти дурня в компанії, навіть якщо інші це роблять.

20.                                                                                                                                                                                                                                                                   Іноді я люблю обговорювати відсутніх.

21.                                                                                                                                                                                                                                                                   Мені дуже подобається запрошувати гостей і розважати їх.

22.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я рідко виступаю проти думки колективу.

23.                                                                                                                                                                                                                                                                   Мені більше подобаються люди. Які добре володіють своєю професією, незалежно від їхніх особистісних рис.

24.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я не можу бути байдужим до проблем інших.

25.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я завжди охоче визнаю свої помилки.

26.                                                                                                                                                                                                                                                                    Найгірше покарання для мене – бути на самоті.

27.                                                                                                                                                                                                                                                                    Зусилля, витрачені на складання плані, не варті їх.

28.                                                                                                                                                                                                                                                                   У шкільні роки я поповнював свої знання, читаючи спеціальну літературу.

29.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я не засуджую людину за обман тих, хто дозволяє себе обманювати.

30.                                                                                                                                                                                                                                                                   У мене не виникає внутрішнього протесту, коли у мене просять про послугу.

31.                                                                                                                                                                                                                                                                   Можливо, дехто вважає, що я багато говорю.

32.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я уникаю громадської роботи й пов’язаної з нею відповідальності.

33.                                                                                                                                                                                                                                                                   Наука – це те, що найбільше цікавить мене в житті.

34.                                                                                                                                                                                                                                                                   Люди вважають мою родину інтелігентною.

35.                                                                                                                                                                                                                                                                   Перед тривалою поїздкою я завжди ґрунтовно обмірковую, що із собою взяти.

36.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я живу сьогоденням більшою мірою, ніж інші люди.

37.                                                                                                                                                                                                                                                                   Якщо є вибір, я вважаю за краще організувати позакласний захід, ніж  розповісти учням щось із предмета.

38.                                                                                                                                                                                                                                                                   Основне завдання вчителя – передати учням знання з предмета.

39.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я люблю читати статті на теми моралі і етики.

40.                                                                                                                                                                                                                                                                   Іноді мене дратують люди, котрі звертаються до мене із запитаннями.

41.                                                                                                                                                                                                                                                                   Більшість людей, з якими я буваю в компанії, безсумнівно, раді мене бачити.

42.                                                                                                                                                                                                                                                                   Гадаю, мені сподобалась би робота, пов’язана із відповідальністю, адміністративно-господарською діяльністю.

43.                                                                                                                                                                                                                                                                   Навряд чи мене неприємно здивує, якщо доведеться провести свою відпустку, навчаючись на курсах підвищення кваліфікації.

44.                                                                                                                                                                                                                                                                   Моя люб’язність часто не подобається іншим людям.

45.                                                                                                                                                                                                                                                                   Були випадки,коли я заздрив успіхам інших.

46.                                                                                                                                                                                                                                                                   Якщо мені хтось нагрубіянить, я можу швидко забути про це.

47.                                                                                                                                                                                                                                                                   Як правило, люди прислухаються до моїх пропозицій.

48.                                                                                                                                                                                                                                                                   Якби мені вдалося на якийсь час перенестись в майбутнє, то я насамперед  набрав би книжок з мого предмета.

49.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я виявляю велику цікавість до долі інших.

50.                                                                                                                                                                                                                                                                   Я ніколи з посмішкою не говорив неприємних речей.

Код запитальника

Комунікатор: 1б, 6б, 11б, 16б, 21а, 26а, 31а, 36а, 41а, 46а = 100%

Організатор: 2а, 7а, 12а, 17а, 22б, 27б, 32б, 37а, 42а, 47а = 100%

Предметник: 3а, 8а, 13а, 18а, 23а, 28а, 33а, 38а, 43а, 48а = 100%

Інтелігент: 4а, 9а, 14а, 19а, 24а, 29а, 34а, 39а, 44а, 49а = 100%

Шкала неправди: 5а, 10а, 15а, 20б, 25а, 30а, 35а, 40б, 45б, 50а = 100%

Інтерпретація результатів діагностики

  Почнімо з показника «Шкала неправди». Більшість тестів містять запитання типу: «Удома  я поводжуся за столом так само, як у ресторані» (нещира відповідь «так»), « Я завжди охоче визнаю свої помилки» (нещира відповідь «так»).

   Отже, якщо шкала неправди не перевищує 30%, то результати діагностики правдиві. Якщо більше – вам доведеться змиритися з тим, що з певних причин ви намагалися видатися кращим, ніж ви є (через особливості ситуації, або особливості вашої індивідуальності, або особливості самореалізації в учительській професії).

   Далі – стосовно напрямків професійної спрямованості (комунікабельність, організованість, зосередженість на предметі, інтелігентність).

   Кожний із напрямків є недостатньо розвиненим, якщо отримано менш як 30%, і яскраво вираженим – якщо понад 70%.

   Виразність одного чинника свідчить про моно спрямованість вашої особистості як учителя, виразність декількох чинників – про полі спрямованість, об’єднання декількох типів вашої самореалізації в учительській професії.

Вправа «Керований діалог»

Мета: актуалізувати інформацію стосовно порівняння результатів самодіагностики й тесту.

Хід вправи.

Питання для обговорення:

-         Чи збіглися результати самодіагностики й тесту? Чому?

-         Який вид діагностики вам було складно робити?

-         Які почуття викликало у вас виконання цих завдань?

-         Що нового ви довідалися про себе як учителя?

-         Чи потрібні вам ці знання?

Підбиття підсумків заняття. Вправа «Очікування»

Мета: усвідомити міру реалізованості очікувань, оцінити результативність заняття.

Хід вправи. Залежно від того збулися бажання чи ні, учасники коментуючи свої дії, переклеюють аркушики на пісковому годиннику на його нижню частину або залишають їх у верхній.

Психолог. Сьогодні ми відкрили для себе ще одну грань професійного пізнання, визначили свої сильні і слабкі сторони, одержали поштовх до самовдосконалення, до нових перспектив у саморозвитку.

Додаток 16

Семінар – тренінг для молодих вчителів

 «Формування мотивації навчальної діяльності учнів на уроках»

Мета:  Уточнити й розширити знання педагога про мотивацію навчальної діяльності учнів на уроках. Учити застосовувати знання в педагогічній діяльності, формувати навички ефективної взаємодії

Хід семінару

1.                Вправа «Знайомство». Очікування від семінару.

Мета: налаштувати учасників на активну роботу, створити комфортну атмосферу для всіх учасників.

Кожен учасник по черзі називає таку форму імені, якою він хоче, щоб його називали на семінарі. Учасникам пропонується закінчити фразу: «Ви не повірите, але я…»

На клейких аркушах учасник записують свої очікування від семінару. Вони прикріплюються на дошці.

2.                Формування правил семінару

-                     Бути позитивним;

-                     Говорити по черзі;

-                     Бути активними;

-                     Слухати і чути кожного;

-                     Бути толерантними одне до одного;

-                     Діяти за принципом «тут і зараз».

3.                Вправа «Сліпий поводир»

Мета: вчити довіряти партнерові.

Слово тренера. Дуже важливо в житті вміти довіряти одне одному, і не менш важливо виправдати довіру. Зараз ми попрацюємо в парах: одному учасникові зав’яжемо очі, а інший – буде його «поводирем»: він повинен вести «сліпого», допомагати йому долати перешкоди. А потім поміняємося ролями.

Рефлексія:

-         Що ви відчували, коли були «сліпими»?

-         А коли були «поводирем»?

-         У якій ролі вам було важче? Чому?

Ви вчителі, зараз ви є поводирями для ваших учнів у світ знань, вони вам довіряють, і дуже важливо виправдати їхню довіру.

4.     Вправа «Анаграма»

Мета: активізувати пізнавальну діяльність учасників.

         Перед вами набір букв: ТИЦІЯВАМО.

Якщо ви правильно їх поєднаєте, то дізнаєтесь, яка тема нашого семінару. (Мотивація).

         Сьогодні ми уточнимо наші знання про мотивацію (види мотивів навчання, методи та шляхи мотивації навчальної діяльності).

5.     Вправа «Пазли».

Мета: уточнити теоретичні знання учасників щодо визначення поняття мотивації.

На розрізнених аркушах записані слова, що входять у визначення терміна мотивація. Серед них є зайві (інтелект, активність). Учасники мають правильно скласти визначення й прикріпити на дошці.

Мотивація – це спрямованість учня до різнобічної навчальної діяльності.

6. Робота в групах

А. Визначення мотивів навчання

Мета: уточнити знання про види мотивів навчання.

Учасники об’єднуються у дві групи за допомогою лічилки «День, ніч». Одна група повинна визначити, що саме відносимо до пізнавальних мотивів, друга – до соціальних. Кожна група презентує свою думку.

Підсумкове слово тренера.

До пізнавальних відносимо:

·        широкі пізнавальні мотиви, які полягають в орієнтації школярів на опанування нових знань;

·        навчально-пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтації школярів на засвоєння способів одержання знань;

·        мотив самоосвіти, що передбачає спрямованість школяра на самостійне вдосконалення способів здобування знань.

До соціальних відносимо:

·                       широкі  соціальні мотиви – це прагнення одержувати знання, усвідомлення необхідності вчитися, усвідомлення соціальної необхідності;

·                   вузькі соціальні мотиви полягають у прагненні зайняти певну позицію в спілкуванні з оточенням, бажанні самоствердитися, посісти місце лідера, впливати на інших;

·                   мотиви соціальної співпраці полягають у тому, що учень не тільки хоче спілкуватись і взаємодіяти з іншими людьми, а й прагне усвідомлювати й аналізувати стосунки з іншими. Цей мотив є основою самовиховання.

Б. Визначення методів та шляхів мотивації навчальної діяльності на уроці

Мета: уточнити методи та шляхи мотивації навчальної діяльності.

         Учасники продовжують роботу в групах. Кожна з груп визначає методи або шляхи мотивації навчальної діяльності, по закінченні роботи – презентація.

Підсумкове слово тренера.

Методи мотивації навчальної діяльності

Емоційні:

·        заохочення

·        осуд

·        навчально-пізнавальна гра

·        створення ситуації успіху

·        стимулювальне оцінювання

·        вільний вибір завдання

·        задоволення бажань бути вагомою особистістю.

Пізнавальні:

·        опора на життєвий досвід

·        пізнавальний інтерес

·        створення проблемної ситуації

·        спонукання до пошуку алгоритмів рішень

·        виконання творчих завдань

·        використання інтерактивних технологій

·        розвивальна кооперація.

Вольові:

·        висунення навчальних вимог

·        інформація про результати навчання

·        формування відповідальності

·        пізнавальне ускладнення (самооцінка діяльності та її корекція)

·        прогнозування майбутньої діяльності

·        контрольне оцінювання

Соціальні:

·        розвиток бажання бути корисним

·        спонукання наслідувати сильну особистість

·        створення ситуації взаємодопомоги

·        пошук контактів і співпраці

·        зацікавленість у результатах колективної праці

·        взаємоперевірка

Шляхи мотивації навчальної діяльності:

·        бесіда

·        створення ігрових ситуацій

·        створення ситуацій успіху

·        розвиток пізнавальних інтересів

·        створення проблемної ситуації

·        використання розвивальної кооперації (робота в групах)

·        використання творчих завдань

·        використання технології «розумовий штурм»

·        використання методу проектів

В. Створення образу учня з високою мотивацією до навчання

Мета: визначити риси учня з високою мотивацією до навчання.

Інструкція. А тепер уявімо учня з високою мотивацією до навчання. Ви можете його намалювати, написати, які якості йому притаманні. Кожна група презентує свій малюнок.

Рефлексія.

-         Які почуття переважали, коли ви малювали?

-         Чи багато таких учнів у вашій школі?

-         Чи можемо ми допомогти створити позитивну мотивацію?

6.     Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, корзина»

(На малюнках зображено рюкзак, м’ясорубку, корзину для сміття).

Інструкція. Повернімося до наших очікувань. Я пропоную аркушики із записами ваших очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому семінарі для себе щось корисне, у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати, і викинути в корзину, якщо вважаєте, що нічого корисного сьогодні ви не отримали.

7.     Підсумки заняття

Підсумовуючи роботу на сьогоднішньому семінарі, закінчіть думку:

·        Сьогодні мене вразило…

·        Сьогодні мені згадалося…

·        Мені запам’яталося…

·        Мене дратувало…

·        Мене порадувало…

Кожен обирає і закінчує фразу за власним бажанням.

Додаток 17

Інтерактивна вправа

«Недоліки в роботи молодого вчителя»

Недоліки в роботі молодого вчителя:

-         Гостра реакція на будь – які відхилення в поведінці учнів.

-         Загравання перед школярами, прагнення сподобатись.

-         Артистичність у поводженні, невміння знайти правильний тон у стосунках.

-         Невміння зосереджувати увагу на головному, істотному.

-         Невміння співвідносити істотну інформацію зі змістом підручника.

-         Нестійкий інтерес до мети навчання й виховання.

-         Ігнорування самостійної роботи учнів.

-         Невиразність мовлення, невміння правильно розставити акценти в процесі подачі інформації.

-         Невміння спиратися на колектив учнів.

-         Недостатня увага до організації домашнього завдання учнів.

-         Механічне перенесення чужого досвіду в свою роботу.

-         Невміння підтримувати увагу. Утруднення в розподілі уваги між усіма учнями.

Реакції учнів на недоліки

-         Відсутність дисципліни й працездатності: учні постійно неуважні, галасують.

-         Відсутність ритму в володінні знаннями.

-         Неприязне ставлення до вчителя.

-         Безвідповідальна поведінка.

-         Несерйозне, неповажне ставлення до вчителя.

-         Пасивне ставлення до сприйняття інформації.

-         Втрата відповідальності й цілеспрямованості.

-         Байдуже ставлення до інформації вчителя.

-         Пасивна поведінка частини учнів.

-         Втрата відповідальності у виконанні настанов педагога.

-         Втрата уваги й інтересу.

-         Пасивна присутність на уроці.

-         Відсутність прагнення оволодіти інформацією, втрата впевненості в навчанні.

-         Відчуття постійного перевантаження.

Способи подолання недоліків

-         Постійна конкретизація завдань з урахуванням інтересів і можливостей учнів.

-         Періодична цілеспрямована перевірка вчителем осмислення учнями завдань.

-         Творче переосмислення методів навчання учнів відповідно до складної ситуації.

-         Захоплива розповідь, активізація навчання школярів.

-         Прогнозування інформації з урахуванням залучення до пошуку всіх вихованців, правильне розміщення акцентів.

-         Поєднання вимогливості з довірою.

-         Дотримання міри у вимогах.

-         Ретельне обміркування вчинків.

-         Систематичне спрямування на вибір обов’язкової інформації.

-         Орієнтація на оволодіння істотною інформацією з підручника.

-         Постійне націлювання на переосмислення головного.

-         Чергування різних видів роботи.

-         Ретельне обміркування відтінків у голосі під час викладу інформації як чинника націлювання учнів на їх осмислення.

Додаток 18

Тренінг

«Рівень педагогічної культури вчителя й педагогічного колективу коли в цілому як одна з важливих умов розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів»

Мета: визначення поняття педагогічної культури, її елементів; зв'язок між педагогічною культурою вчителя та розвитком інтелектуальних і творчих здібностей учнів; планування дій щодо підвищення рівня власних педагогічної культури і культури колективу.

Обладнання: 2 аркуші фліпчарту з малюнками: на одному – сонце із 70 промінцями, на іншому – сонях; стікери: рожевого кольору – по три для кожного учасника; жовтого – по два; плакат із визначенням поняття «культура».

План проведення

І. Вправа «Сонце педагогічної культури вчителя».

Мета: визначення розуміння учасниками поняття «педагогічна культура вчителя» і бачення ними своїх життєвих планів.

2. Вправа «Колесо педагогічної культури колективу».

Мета: визначення рівня педагогічної культури вчителя на сучасному етапі.

3. Вправа «Сонях».

Мета: допомогти учасникам спланувати свої дії щодо підвищення рівня педагогічної культури колективу заради розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів.

Хід тренінгу

І. Вправа «Сонце педагогічної культури вчителя».

1. Презентація

- Культура – це все, що створено людським суспільством та існує завдяки фізичній і розумовій праці людей на відміну від явищ природи. А яке значення має поняття «педагогічна культура вчителя»? Що Ви вкладаєте в це поняття? З яких елементів, на Вашу думку, має складатися педагогічна культура вчителя? Щоб з’ясувати це, я пропоную провести вправу «Сонце педагогічної культури вчителя». Розгляньте зображення сонця. Його промені на малюнку, означають такі складові культури:

·        духовна – прийняття духовної культури людства – освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики, її віри, ідеалів, принципів, правил, світоглядів, переконань тощо;

·        інтелектуальна – здатність людини знаходити потрібну їй інформацію, засвоювати нові знання, використовувати їх, приймаючи ті чи інші життєві рішення;

·        емоційна – уміння адекватно переживати все, що відбувається, розуміти почуття інших людей, керувати своїми емоціями, бути емоційно врівноваженим;

·        соціальна – здатність людини будувати й підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми, комфортність її перебування в колективі;

·        професійна – професійне самовизначення, відчуття перебування «На своєму місці», самореалізація в обраній професії та почуття задоволення від виконання своїх обов’язків;

·        екологічна – ставлення людини до природи, її вплив на навколишнє середовище;

·        психологічна – уміння людини пристосовуватися до мінливих умов життя, розвиватися й самовдосконалюватися.

2. Визначення найважливіших елементів педагогічної культури.

- Які 5 аспектів, на Вашу думку, є найбільш значущими в педагогічній культурі вчителя? У Вас є три хвилини, обміняйтеся думками й назвіть визначені аспекти. (На дошці на великому аркуші паперу маркером записуються визначення, які пропонують слухачі).

- Який промінчик виявився найдовшим, а який – найкоротшим?

- Про що це свідчить?

- Який зв'язок існує між різними промінцями?

3. Висновок: для того, щоб мати високий рівень педагогічної культури, необхідно, щоб усі її складові були рівноцінними.

ІІ. Вправа «Колесо педагогічної культури».

1.     Пояснення послідовності виконання вправи.

Вам потрібно визначити рівень власної педагогічної культури, виконавши вправу «Колесо педагогічної культури». Вашій увазі пропонується малюнок зі складовими культури з тими ж параметрами, що й сонечко:

·        центр кола – 0%;

·        середина радіуса-промінчика – 505;

·        кінець – 100%.

Завдання:

·        позначити на радіусі-промінчику рівень власної педагогічної культури.

·        З’єднати точки лінією.

2.     Запитання для обговорення:

-         Якою, на Вашу думку, є якість колеса?

-         Чи допоможе воно Вам подолати життєвий шлях?

-         Який радіус-промінчик найбільше деформує колесо?

-         Які риси свого характеру потрібно змінити, щоб колесо Вашої педагогічної культури не було деформованим?

3.     Висновок:

-         Щоб мати високий рівень педагогічної культури, необхідно постійно займатися самовихованням, працювати над собою.

ІІІ. Вправа «Соняхи».

Пояснення тренера.

-         Нам необхідно засіяти зернами ось цей сонях. У кожного з Вас є по 2 жовті стікери-«зернятка». На них запишіть для себе завдання, поміркувавши, що слід зробити, аби підвищити рівень власної педагогічної культури. Пропоную обмежитись двома завданнями:

·        короткостроковим(на найближчий час);

·        довгостроковим (на перспективу).

(Учасники виходять по черзі, приклеюють стікери до малюнка соняшника й коментують свій вибір).

ІУ. Підсумки.

-         Ваші завдання-зернята є доповненням до проекту рішення педагогічної ради. Якщо Ваші зерна проростуть, то вирівняються радіуси-промінчики, і яскраво засяє сонце  педагогічної культури Вашого педагогічного колективу, а значить підвищиться рівень навчальних досягнень учнів і гармонійно будуть розвиватися їхні здібності. Давайте подивимось на композицію «Сонце – Сонях».

Запитання для обговорення:.

-         Що можна сказати про зв'язок сонця і соняха у природі?

-         Який зв'язок існує між педагогічною культурою вчителя і колективу, у якому він працює?

-         Який зв'язок існує між педагогічною культурою вчителя й педагогічного колективу школи в цілому та розвитком інтелектуальних і творчих здібностей учнів?

Додаток 19

Сценарій шкільного конкурсу «Відкриття року»

Святково прикрашений зал, за столом сидять конкурсанти,члени журі.

(Звучить сигнал початку конкурсу)

Ведучий. Сьогодні ми зібралися щоб провести шкільний конкурс серед молодих педагогів нашого навчального закладу «Відкриття року». Дозвольте представити вам його учасників,які готові змагатись.

Це:

- Самборська ОльгаГригорівна, вчитель української мови та літератури;

- Дрегваль Людмила Анатоліївна, вчитель історії;

- Канюка Інна Володимирівна, вчитель початкових класів;

- Фалій Оксана Олнксандрівна, практичний психолог;

- Мединська Оксана Іванівна, вчитель української мови талітератури.

Дозвольте представити шановане журі конкурсу

Слово для вітання учасників надається директору школи.

Ведуча. Хай аплодує щиро зал,

Свої вітаючи таланти,

Сьогодні незвичайний бал

Для Вас,шановні конкурсанти.

Урок вони вже провели,

До перемоги крок пройшли.

Ми посилаєм їм вітання

І наші щирі побажання.

Учіться завжди шанувати

Іскристий сміх і стишену сльозу.

Шануйте будні ті шануйте свята

Хмільну від щастя весняну лозу.                             

     

Поважне за столом журі,

Болільники в чеканні.

Сидять у залі вчителі

В задумі й хвилюванні.

 Ведучий. Отже 1 конкурс. Це візитка. Нагадую учасникам, що на цей конкурс їм надається до 5 хвилин, найвища оцінка – 5 балів.

 

Ведуча. Слово журі.

Ведуча. У другому конкурсі, шановні учасниці, вам потрібно буде продемонструвати не тільки свою педагогічну майстерність, а й уміння швидко реагувати і орієнтуватись у нестандартній ситуації, час на роздум – 3 хвилини.

А в цей час для вас музичний дарунок. (Виступ).

Ведуча. Слово нашим учасницям (учасники розповідають свої версії виходу із педагогічних ситуацій).

Ведуча. Слово журі.

Ведуча. Недарма кажуть, що хороший учитель не просто висококваліфікований фахівець, а й талановитий артист. Саме артистичне вміння, ваша ерудиція і швидкість реакції потрібна буде вам для виконання завдань третього конкурсу.

Уявіть собі, що ____________________

На роздуми 3 хвилини, на виконання завдань - до 3 хвилин. А в цей час для вас співає ________________________.

Ведуча. Слово журі.

Ведуча . Учительська робота вимагає колосальної затрати сил, енергії і часу. Але у всіх нас є якесь улюблене заняття, якому ми присвячуємо свій вільний час. Тому наш четвертий конкурс ми назвали «Моє хобі». Для нього учасницям відводиться

4 хвилин

Ведуча. Хочеться надати кілька слів  високошанованим членам нашого журі,щоб вони висловили свої враження від конкурсу.

(Виступ представників журі).

Ведуча.

Довіри солод, гіркоту образ,

Що так раптово чуле серце вколе

На світі все існує тільки раз

І більше не повториться ніколи.

Для підбиття підсумків четвертого конкурсу, а також для оголошення загальних результатів шкільного конкурсу «Відкриття року» слово надається голові журі.

                                                         Додаток 20

Алгоритм самоаналізу уроку

1.     Характеристика класу.

-         Лідери;

-         Наявність гуртків, їх склад;

-         Особистісні взаємини;

-         Недоліки біологічного розвитку (дефекти зору, надмірне гальмування чи збудження, патологічні відхилення);

-         Недоліки психічного розвитку (слабкий розвиток сфери особистості, відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, недоліки в ставленні особистості до себе. До вчителя, родини, колективу);

-         Недоліки в підготовленості учнів  (прогалини у фактичних знаннях і вміннях, дефекти в культурі поведінки).

2.     Зовнішні сфери уроку:

-         Місце і роль уроку в темі, яка вивчається;

-         Зв'язок уроку з попередніми уроками.

3.     Характеристика цілей уроку:

Чого треба досягти в знаннях, уміннях і навичках, яким є виховний вплив теми, які якості слід почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4.     Характеристики задуму уроку (плану):

-         Зміст навчального матеріалу;

-         Які методи навчання;

-         Форми організації пізнавальної діяльності;

-         Яка частина матеріалу вивчається самостійно, яка – з допомогою вчителя;

-         Що необхідно міцно запам’ятати;

-         Що слід повторити, що має допомогти під час вивчення нового матеріалу

-         Як закріпити щойно вивчений матеріал;

-         Що буде цікавим і легким, а що – важким.

5.     Як було побудовано урок, виходячи з його задуму?

6.      Структурний аспект самоаналізу:

-         Докладний аналіз мікроструктури всіх навчально – виховних моментів, їх позитивний і негативний вплив на кінцевий результат уроку;

-         Аналіз здійснюється завдяки всім аспектам навчально – виховних завдань.

7.     Функціональний аспект самоаналізу:

-         Визначити, наскільки структура уроку відповідає його цілям і задуму, можливостям класного колективу;

-         Підкреслити найбільш успішні моменти в діяльності вчителя та учнів;

-         Аналіз відповідності стилю взаємин учителя й учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8.     Аспект оцінки кінцевого результату уроку:

-         Оцінка знань, умінь і навичок, які було одержано на уроці;

-         Визначення розбіжності між цілями уроку і його кінцевим результатом;

-         Підсумки й самоаналіз уроку.

Додаток 21

Засідання дискусійного клубу

«Творчість класного керівника: шляхи звільнення від стереотипів»

Мета: Встановлення глибинного, професійного спілкування, налагодження ділових зустрічей партнерів – класних керівників для вирішення методичних проблем; з’ясування, як впливають умови школи на вихованість учнів, колегіальний пошук шляхів  розвитку творчості класних керівників за рахунок упровадження нових методик, нестандартних прийомів активізації різноманітних видів діяльності учнів задля поліпшення виховного середовища.

Завдання:

-         Визначити шляхи ефективної організації роботи класних керівників;

-         Залучити внутрішні резерви учасників до педагогічного пошуку  та спонукати до його реалізації, актуалізувати проблеми розвитку творчості педагогів;

-         Сприяти підвищенню творчої майстерності, тобто саморозвитку класних керівників;

-         Відобразити основні аспекти оголошеної проблеми, виробити дієві пропозиції щодо її вирішення.

Обладнання: картки, роздавальний матеріал

Хід засідання

1. Організаційний момент

Ведучий.

   Шановні колеги! Створюючи умови для творчого визначення основних аспектів оголошеної  проблеми, виробимо дієві пропозиції щодо її вирішення.

   Працюватимемо за інтерактивною технологією, тому для початку пропоную об’єднатися в 4 групи.

   Пригадаймо правила спілкування в дискусійному клубі:

-         Не буває відповідей правильних і неправильних, гарних і негарних…, є власні судження та думки учасників – поважайте їх!

-         Кожному необхідно бути в моменті заходу – тут і тепер!

-         Поводитися з іншими учасниками так, як би хотіли, щоб поводилися з вами!

2. Педагогічна вітальня

Мета: ознайомити учасників засідання зі станом роботи класних керівників, результатами дослідження визначеної теми.

   Слово директора школи:

«Знання без виховання – меч у руках божевільного», -- ці слова  Менделєєва не нові. Ця істина відома мислителям усіх епох і народів. Ще Платон зауважував: «Освічена, але погано вихована людина страшніша за будь – якого звіря». Нині подібні висновки повторюють усе частіше, бо справа набула загрозливого характеру.

   Оскільки виховання сьогодні цілком зосереджено в школі (також і в сімї, проте вона все більше втрачає свою виховну функцію і може знову повернути її собі в потрібному обсязі та якості лише за допомогою школи й суспільства), саме на школу, на вчителя, класного керівника лягає головний тягар відповідальності за подальшу долю людства. Важливе значення при цьому надається виховній роботі — залученню дітей до різноманітних видів діяльності. Основна функція вихователя – створити умови для самореалізації, творчості дитини, організувати   її життєдіяльність. Усі учні мають бути охоплені різноманітними творчими справами. Ось чому особливого значення набуває творчість класного керівника, яка полягає в оволодінні новими знаннями, засобами, прийомами виховання. Найвищий рівень творчості – створення нової системи навчання, виховання, розвитку школи. 

Усі класні керівники мають розуміти, що творче ставлення до своєї роботи допомагає виховати  творчу людину.

Виступ керівника методоб’єднання класних керівників Москвіти Л.А. («Про стан роботи класних керівників з учнівськими колективами з метою виховання творчої компетентної особистості»)

Опрацювання проблемної теми , організація роботи секцій дискусійного клубу.

3.     «Сонце»

Мета: обмін досвідом щодо основних чинників виховної роботи.

Завдання: визначити складники, за допомогою яких формується виховне середовище, виділяючи основні форми проведення виховної роботи класних курівників.

Ведучий: Власне, чому сонце? Якщо виходити з гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі, то дитина – не просто учень, а духовне явище в нашому житті, житті батьків, носій своєї власної місії, свого призначення, носій енергії духу. (На дошці директор школи малює сонце, у центрі якого є ще одне коло, і пише слово «дитина»). Отже, сонце як символ світла, знань («знання» - світло, незнання – темрява»), які оточують дитину, людину від дня її народження протягом усього життя.

Сонце – це також символ освітньої цілісності й нескінченності процесу розвитку кожної людини і всієї освітньої системи. У центрі сонця ми поставимо дитину та її партнера по навчанню – учителя.

Крім цього, сонце – це водночас і символ освітнього середовища, у якому діють учитель і учень, яке формується ними та водночас формує їх.

Сонце також є символом школи як носія світла і знань. Педагогіка ніколи не зводилася до байдужої передачі інформації, а, навпаки, прагнула торкнутися глибинних пластів особистості, сформувати людину в цілому, створюючи виховне середовище.

А тепер визначте ті чинники – промінці, за допомогою яких формується виховне середовище закладу і яке визначатиме виховну модель учня.

Презентація результатів роботи секцій.

Шляхом дискусії створюється загальношкільне «сонце».

4.Витинанка «Лялька»

Мета: змоделювати сучасного випускника школи як кінцевий результат виховної роботи закладу освіти.

Обладнання: аркуші паперу А4, ручки.

Ведучий. Для  якісної роботи класного керівника, враховуючи наявність визначених вами чинників виховної роботи, важливо розуміти, чого він прагне,якого кінцевого результату. У нашому випадку – це модель сучасного учня. Саме її створенням ми займемося на цьому етапі засідання дискусійного клубу.

Завдання: взяти в руки чистий аркуш паперу, зігнути навпіл, руками витинати ляльку від лінії згину. Розгорнути її. Дати визначення на ляльці, продовживши фрази:

·        Голова – сучасний учень має думати про …

·        Руки – має любити… Повинен уміти …

·        Ноги – має мріяти… Має прагнути…

·        Тіло – мусить мати такі компетентності…

Презентація результатів. На основі моделей учителів методом розумового штурму створюється спільна модель, яка прикріплюється в центр сонця на дошці.

5.«Дерево класного керівника».

Мета: визначити завдання і зміст роботи класного керівника, установити зв’язки між ними.

Завдання: створити «дерево класного керівника», визначивши важливі складники: завдання і зміст роботи класного керівника в сучасному навчальному закладі, необхідні для здійснення якісної виховної діяльності.

Презентація результатів.

Висновок. Кожна частина нашого «дерева» забезпечує його рівномірний та гармонійний ріст. Нам необхідно виконувати кожне з визначених завдань рівномірно, щоб організувати ефективний сучасний виховний процес.

6.«Займи позицію».

Мета: поділитися практичним досвідом щодо  вирішення означених методичних проблем.

Завдання: пара учасників обирає для опрацювання проблемне питання, формує свою позицію щодо його розуміння, вирішення за формулою:

Ми думаємо, що…

Тому, що…

Наприклад…

Отже, наша позиція…

Шляхом анкетування ми визначили найбільш актуальні проблеми, які потребують вирішення, просимо зайняти вашу позицію з означеного питання, аргументувати її.

Проблемні питання:

-         Чи треба класному керівникові в сучасних умовах бути в постійному творчому пошуку, запроваджуючи нетрадиційні форми виховної роботи? Аргументуйте відповідь.

-         Що має здійснити класний керівник для подолання інертності  та безініціативності учнівського колективу?

-         Чи кожен класний керівник може бути вихователем-майстром, учителем-творцем? Чому? Аргументуйте відповідь.

Презентація результатів.

7. «Мозаїка».

Мета: актуалізувати знання про інноваційні форми виховної роботи, які стимулюють творчий підхід педагогів, формувати в учасників уміння працювати в команді.

Обладнання: кольорові картки різних форм.

Ведучий. Сьогодні зібралися не просто вчителі, а переважно класні керівники, для яких важливо володіти знаннями сучасних нетрадиційних форм і методів організації виховної роботи, що значною мірою сприятиме розвитку творчого пошуку, згуртуванню учнів та їхній активізації в шкільному житті.

Завдання: на різнобарвних картках групи мають написати назви нетрадиційних форм і методів виховної роботи, які вони використовують у своїй діяльності або планують використовувати, створюючи мозаїчну композицію.

Презентація результатів.

8.«Хмара проблем»

Мета: визначити основні проблеми, які виникають у роботі класного керівника.

Обладнання: карти-«хмаринки», конверти.

Ведучий. Повертаючись до нашої схеми – сонця, хочу зауважити, що воно може затьмарюватися хмарами. У нашому випадку це проблеми, з якими зіштовхуються класні керівники у своїй роботі.

Завдання: визначити основні проблеми, які виникають у роботі класного керівника, записати їх на індивідуальних картках-«хмаринках».

Презентація результатів.

Дискусійне ранжування типових і поширених проблем, вибір найбільш актуальних (3), які записуються на конвертах.

9.«Шкільна толока».

Мета: виробити дієві пропозиції щодо вирішення проблемних питань.

Метод: «розумовий штурм у конвертах».

Завдання: уважно прочитати проблемну тему, записану на конверті, на чистому аркуші написати шляхи її вирішення, вкласти в конверт, передати іншій групі.

Презентація результатів.

10.Підсумки.

Мета: узагальнення результатів засідання дискусійного клубу, прийняття рішення з визначеної проблеми.

Обладнання: індивідуальні картки.

Завдання: сформулювати вирішення проблемних питань, використовуючи попередні результати розумового штурму, які сприяють ефективній творчій компетентній співпраці вчителів та учнів, записати їх на картках.

Заключне слово директора школи. Отже, узагальнюючи результати засідання нашого дискусійного клубу, хочу ще раз повторити думку, яка червоною ниткою пройшла через усі етапи нашої роботи: тільки особистість може виховати особистість. Школа (сонце), у якій порушено принцип індивідуальності, не виховує і не навчає.

         Якісний рівень виховного простору, який будується навколо учня і вчителя, має зростати постійно, тільки тоді ми зможемо виховати учня, який відповідатиме бажаній моделі випускника школи, створеної вами ж. і нехай допоможуть вам у цьому творчість, оптимізм, ініціатива та ентузіазм.

Додаток 22

СТРУКТУРА

методичної роботи з молодими спеціалістами

Колективно-групові форми роботи

Школа

Індивідуальні форми роботи

ШПЦК

Школа молодого вчителя

Тематичні виставки

Конкурси педагогічної майстерності

Зустрічі з цікавими людьми

Конкурс „Молодий спеціаліст року”

Участь у семінарах, практикумах

Діагностування

Самоосвіта

Консультації, співбесіди

Наставництво

Творчі звіти

Педагогічні виставки

 

Додаток 23

Основні функції адміністрації школи

з підвищення ефективності самоосвітньої діяльності

молодого вчителя.

 

Додаток 24

Знай, що велике щастя вихованця – бачити тебе таким, яким він створив тебе як свій ідеал

       В.О. Сухомлинський

А

 

В

Т

О

Р

И

Т

Е

Т

ЗН        НЬ

СПРА       ЕДЛИВОСТІ

ІН       ЕЛЕКТУ

ОРГАНІЗ        ВАНОСТІ

П        АЦЕЛЮБНОСТІ

ПРИНЦ       ПОВОСТІ

ЧУЙНОС        І

ЦІЛ       СПРЯМОВАНОСТІ

ТАК       ОВНОСТІ